fbpx
Дозвілля
Півроку тому ми переїхали до нової квартири. Квартира невелика, та ще й на першому поверсі, але зате будинок новенький і район центральний, до всього рукою подати. Перші місяці все було як завжди: ремонт, покупка меблів, клопоти, а потім все заспокоїлося. І тут ми помітили дещо незвичайне в нашій новій квартирі

Наприклад, ми з чоловіком сидимо біля телевізора, і раптом ні з того ні з сього повз нас начебто хтось пройшов залишивши після себе шлейф парфумів — конкретний аромат туалетної води. Запах незнайомий, дуже жіночний.

Ми думали, що винна неправильна вентиляція (будинок же ж новий), але справа в тому, що запах цей завжди з’являвся так, ніби хтось напахнючений швидко пройшов біля нас. Містика!

Одного разу пізно ввечері я йшла з ванної в спальню повз вітальню — і раптом мені здалося, що там хтось розмовляє. Я не могла повірити своїм вухам, підійшла ближче до дверей, прислухалася: за дверима приглушено, ніби здалеку, але в той же час точно в кімнаті, розмовляли дві жінки — вони сміялися, перемовлялися, як ніби пліткували про щось. Ви скажете: може, це сусіди! Але ця кімната оточена нашими ж кімнатами, а зверху на той момент ніхто ще не жив.

Мало того, я помітила ще одну цікавинку. У вітальні над комодом висіло велике дзеркало, так ось: я втомилася його відтирати! Я натирала його до блиску, до кришталевої чистоти, а вже через два дні воно все було в дрібних крапельках, в якихось розводах, брудне, каламутне. Як у ванній.

Але все стало на свої місця, коли я одного разу, гуляючи з дитиною, розговорилася з місцевою бабусею — вона жила в сусідньому старому будинку. Жінка розповіла, що на місці нашого новенького будинку, ще дуже давно стояла перукарня. У ній наводили красу жінки з усього міста. Звідси і шлейф парфумів, і розмови, і крапельки на дзеркалі.

Тільки незрозуміло, що нам тепер робити з цими клієнтами із минулого?

Фото ілюстративне.