fbpx

Після дванадцяти років спільного життя дружина одного чоловіка побажала, щоб він запросив іншу жінку на обід та в кіно. Вона сказала йому: “Я люблю тебе, але знаю, що й інша жінка любить тебе – і хотіла б провести час з тобою”

Після 12 років спільного життя дружина попросила у свого чоловіка дещо незвичне. Вона побажала, щоб він запросив іншу жінку на обід та в кіно. Дружина сказала чоловікові:

– Я люблю тебе, але знаю, що й інша жінка любить тебе, і хотіла б провести час з тобою.

Інша жінка, якій дружина просила приділити увагу, була його матір’ю.

Вона була вдовою вже протягом 19 років. Але оскільки чоловікова робота та троє дітей вимагали від нього всіх його сил, він міг відвідувати свою маму лише зрідка. Того вечора він подзвонив мамі, щоб запросити на вечерю та в кіно.

– Що трапилося? Усе добре? – Одразу спитала мати.

Його мама з тих жінок, які відразу налаштовувалися на невтішні новини, якщо телефон раптом дзвонив пізно.

– Я подумав, що тобі буде приємно провести зі мною час, – відповів син.
Мама задумалася на секунду, а потім сказала:

– Я дуже хочу цього.

У п’ятницю після роботи чоловік їхав за мамою і трохи хвилювався. Коли його машина пригальмувала біля її будинку, він побачив маму, що стоїть у дверях, і помітив, що вона, схоже, теж трохи хвилювалася.

Вона стояла у дверях будинку, накинувши пальто на плечі. Її волосся було закручене в локони і вона була в сукні, яку купила на святкування останньої річниці їхнього з батьком весілля.

– Я сказала своїм друзям, що мій син сьогодні проведе зі мною вечір у ресторані! І вони були глибоко вражені, – сказала мама, сідаючи в машину.

Вони поїхали до ресторану – хоч і не розкішного, але дуже гарного та затишного. Мама взяла свого сина під руку і йшла так, наче вона була першою леді.

Коли вони сіли за столик, синові довелося самому читати меню. Очі матері тепер могли розрізняти лише великий шрифт. Дочитавши до середини, він звів очі і побачив, що мама сиділа, дивлячись на нього, і ностальгійна усмішка була на її губах.

– Раніше, коли ти був маленький, я все меню читала, – сказала вона.

– Значить, настав час, коли треба платити за послугу, – відповів син.

За вечерею у матері з сином вийшла дуже хороша розмова. Начебто нічого особливого. Вони просто ділилися останніми подіями у їхньому житті. Але так захопилися, що запізнилися у кіно. Коли він привіз маму додому, вона сказала:

– Я ще раз поїду з тобою до ресторану. Тільки цього разу я запрошую тебе. Син погодився.

– Як минув ваш вечір? – Запитала дружина, коли чоловік повернувся додому.

– Дуже добре. Набагато краще, ніж я собі уявляв, – відповів він.

Через кілька днів мами чоловіка не стало… Це трапилося так раптово, що він не мав жодного шансу щось для неї зробити.

За якийсь час син отримав конверт із квитанцією про оплату з того ресторану, в якому вони з мамою вечеряли. До квитанції додавалася записка:

“Я сплатила рахунок за нашу другу вечерю заздалегідь. Щоправда, я не впевнена, що я зможу повечеряти з тобою. Але я заплатила за двох людей. За тебе та за твою дружину. Навряд чи я колись зможу пояснити тобі, що для мене означала та вечеря на двох, на яку ти мене запросив. Мій сину, я люблю тебе”.

You cannot copy content of this page