Дозвілля
— Як так? Чоловікові скоро сорок, а він не одружений і не був помічений ні з ким! Щойно бабусі його бачили, одразу ж намагалися дізнатися, коли ж він, нарешті, одружиться, обзаведеться діточками, і чи не хворіє чимось, що жінки за нього не йдуть.
В’ячеслав виглянув у вікно й зітхнув. Старушки-веселушки розсілися на двох лавках, що стояли якраз
Дозвілля
— Тітонько, а можна я її візьму для своєї сестрички? — почула Карина дитячий голосок позаду себе, коли з горем пополам витягла коляску з машини й зі злістю грюкнула нею об землю. Трохи осторонь стояв худий хлопчисько років шести-семи й дивився на шикарний транспортний засіб, який з такою ненавистю викинула ця гарна, але сумна тітка
Карина дуже чекала цю дитини. Вона давно відчувала, що чоловік до неї охолов, але
Дозвілля
Коли донька сказала, що Вадим витратив її премію в 8500 гривень на ігровий комп’ютер, я лише посміхнулася — він завжди був ледарем. Але коли наступного дня він попросив у мене в борг гроші на дитячі ліки, я зрозуміла, що його безвідповідальність перейшла всі межі
Коли донька сказала, що Вадим витратив її премію в 8500 гривень на ігровий комп’ютер,
Дозвілля
По 150 євро на онуків, — таким був “королівський” подарунок свекрухи після того, як вона повернлася в Україну. Та вже наступного дня її молодша донька Маруся хвалилася, що отримала від матері не лише фірмові подарунки, а й набагато соліднішу суму
По 150 євро на онуків, — таким був “королівський” подарунок свекрухи після того, як
Дозвілля
Не смій! Не смій так говорити про нього! Ти його не розумієш! Це я винна. Я, мабуть, щось зробила не так. Або недостатньо добре
— Катю, він просто поїхав! Не сказав ані слова, ти розумієш? Зібрав свої речі
Дозвілля
– Твоя сестра тут жити не буде, — відрізав чоловік, навіть не підіймаючи очей від телефону, коли я попросила прихистити Світлану після виписки
– Твоя сестра тут жити не буде, — відрізав чоловік, навіть не підіймаючи очей
Дозвілля
Я втомилася бути твоїм винним. Втомилася від того, що все, що відбувається в твоєму житті, це або моя заслуга (якщо добре), або моя провина (якщо погано)
— Ти завжди була винна. Завжди! — голос Софії, моєї доньки, пролунав у передпокої,
Дозвілля
Чек, який я знайшла в курточці чоловіка після його відрядження, перевернув моє життя з ніг на голову. Краще б я не затівала це прання. Хоча… чому бувати, того не минувати, як колись казала моя бабуся
Чек, який я знайшла в курточці чоловіка після його відрядження, перевернув моє життя з
Дозвілля
— А ти що тут робиш? Зараз заповіт оголошуватимуть, то тут тільки рідні. А ти вже вибач, ніхто. Катя зупинилася. І справді, нащо вона сюди прийшла? Думала, треба пом’янути Степана Сергійовича. Хоч цукеркою, так належить
Степан Сергійович важко опустився на лавочку. Ходити ставало все важче. Він чудово знав, що
Дозвілля
Я знайшла той квиток на потяг до Одеси, акуратно захований у піджаку Павла, хоча він запевняв, що їде у “ділове відрядження” до Львова. “Це просто для відпочинку, мені треба побути на самоті,” — сказав він, коли я його спіймала, але в його очах я прочитала інше ім’я. Тепер, дивлячись на наші порожні шафи, я знала, що гра довіри закінчена, і почалася моя власна, хитра гра
Я знайшла той квиток на потяг до Одеси, акуратно захований у піджаку Павла, хоча

You cannot copy content of this page