У неділю вранці на Таниному подвір’ї на все село вигравали музики. А дівчину під гіркі весільні пісні вдягали у вельон. Мати радісно благословила доньку, хоч не розуміла, чого дитина така зажурена, куди подівся її дзвінкий сміх. Хоч би не заслабла? А коли у двір під весільний марш зайшли гості молодого, всі замовкли. Попід руки дружки вели замість Кольки Толика
– Доцю, яку думу гадаєш? – усміхнулася мама до Тані, яка нічого не їла, а зажурено дивилася у вікно. Дівчина важко зітхнула, мить помовчала, ніби роздумуючи, чи відкривати матері таємницю. А тоді зізналася: – Не знаю, якого жениха вибрати. Два кавалери запропонували заміж Мати від здивування перестала сьорбати борщ. Ну, нічого собі! Знала, що дочка […]
