Дозвілля
Твій Сергій якийсь… мутний, якщо чесно. Ти ж помічала: то гроші позичає у друзів, то в якісь сумнівні історії вплутується. — Таня скептично всміхнулася. — А ти впевнена, що він тобі не бреше про свою роботу в будівельній компанії?
— Забирайся звідси, і щоб я більше не бачила тебе у цій квартирі! —
Історія
Коли родичі з Одещини приїхали жити в столицю і попросилися до Тетяни, вона не хотіла, але впустила пожити їх на деякий час. Той час вже давно минув, а сестра з сім’єю обжилася і з’їжджати не збирається
Мар’яна завжди мріяла про своє помешкання на сонячному березі моря, вона дуже любила Одесу.
Дозвілля
І він пішов, грюкнувши дверима. Рита залишилася одна в порожній квартирі. Спочатку вона дуже переживала, намагалася дзвонити Олександру, але він скидав дзвінки. Потім вирішила дати йому час охолонути і прийти до тями
Хто б знав, що Риті життя таку свиню підкладе. Адже ще півроку тому все
Дозвілля
– Ти це серйозно, Степане? – вигукнула я, ледь стримуючи сльози. – Я дбала про твою доньку й вигулювала твою собаку, а ти поза моєю спиною водив іншу жінку по ресторанах? Я відчула, як мої щоки палають, а в горлі наростає клубок гіркоти. Переді мною стояв Степан, батько милої дівчинки на ім’я Марічка, і водночас чоловік, якому я довірилася всім серцем. Він ніяково опустив очі, а я зрозуміла, що це вже ні жарти, ні тимчасова помилка. Його мовчанка завдавала ще більшого смутку, ніж будь-які зізнання
– Ти це серйозно, Степане? – вигукнула я, ледь стримуючи сльози. – Я дбала
Дозвілля
Саме тому в голові дівчини міцно закріпилося правило – спілкування із родичами – норма, без якої просто неможливо уявити життя
– Маріє, вас де носить? Ми вже годину тут стоїмо, а на вулиці –
Історія
Доброго дня, Олеже. А я вже думав, що ти за кордоном давно, бо ми ніяк не могли з тобою зв’язатися, – сказав Дмитро далекому родичеві з порогу. А той аж притих, розхвилювався
Олег був тим далеким родичем, який згадував чомусь про існування своєї рідні лише тоді,
Історія
Коли не вистачало вже зовсім на життя, я попросила свекруху, щоб вона з дитиною сиділа, а я вийду на роботу. Чоловік, як дізнався, розсердився, мовляв, мамі до пенсії ще багато років треба працювати, щоб я не чіпала її
Мені зараз 30 років, і моє життя наче вже стало досить таки визначеним, на
Дозвілля
А це мій чоловік. Дівчата, мені всі заздрять, кажуть, що красеня такого відхопила, — хвалилася Жанна. Здається, саме вона й балакала найбільше, ніби тут тільки її сповіді і чекали.
Лежачи на лікарняному ліжку і слухаючи розмови сусідок по палаті, Зіна з тугою думала
Дозвілля
Я не розігріватиму! Я взагалі не розумію, чому повинен харчуватися недоїдками! — Олекг починав заводитись. – Ти дружина чи хто? Замість того, щоб вдома вечерю готувати, стирчиш у своїй забігайлівці!
Маленький дзвіночок над дверима мелодійно брязнув. Карина підвела очі та посміхнулася черговому покупцю. Аромат
Дозвілля
– Мамо, а ти знала, що тато учора зустрічався з якоюсь білявкою біля нашого улюбленого ресторану? – запитала мене дочка. – Я власними очима бачила, як вони стояли дуже близько і… ну, ти сама розумієш
– Мамо, а ти знала, що тато учора зустрічався з якоюсь білявкою біля нашого

You cannot copy content of this page