З дружиною прожили 24 роки, двоє прекрасних синів. Так, далеко не мільйонери, але на життя вистачає. Одружилися, коли коханій 18 було по любові так і жили.
Було в нашому спільному житті багато чого: в основному хороше, але і кілька випадків, коли за малим до розлучення не дійшло. Дізнався про її інтрижку на роботі після прожили років 15 і я ні разу не дорікнув і не згадав. Загалом, жили, як мені здавалося, не тужили.
Останнім часом я став помічати, що дружина ходить якась вся засмучена, цікавився, що трапилося, говорила: «не вигадуй, все нормально». А пів місяця тому вона таки зізналась мені, що її засмучує.
Виявляється, мала вона кавалера. Парубок був меншим від неї на добрий десяток років. І якось так уже у них усе там склалось, але вона узяла машину в кредит і подарувала йому на день народження. Звісно, авто на нього і записала.
А тепер платежі оплачувати треба, а вони рівняються її зарплатні. От і сумує моя дружина, адже кавалер на машині поїхав у невідомому напрямку, а вона майже три роки те авто виплачуватиме.
Не знаю, як бути. Якщо розлучимось, то їй якби і йти нікуди – у квартирі батьків давно брат з сім’єю господарі. А за що житиме тоді? Шкода її не розумну.
Але й разом бути хіба ж можливо? Сини кажуть щоб я сам вирішував, адже вона їх мама і вони завжди будуть на її боці. А мені неприємно все це. І родину втрачати не хочеться і дружині вже віри немає.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.