fbpx
Дозвілля
Одного разу, побачила коханого в центрі міста, і як я зрозуміла, він гуляв зі своєю дружиною і сином. Він виглядав цілком щасливим і був зовсім не схожий на розлученого чоловіка

Я знаю, що багато хто мене засудить, але я зустрічалася з одруженою людини. Коли я з ним познайомилася, то навіть про це і не здогадувалася.

Я три роки тому розлучилася і залишилася одна з маленьким сином. Довелося повернутися до матері в двокімнатну квартиру, де ще жив молодший брат.

Влаштувалася на роботу в магазин. Шансів на те, щоб налагодити своє особисте життя у мене не було, але дуже сильно хотілося. Познайомилася в магазині з симпатичним чоловіком, лише на кілька років старшим за мене.

Наше спілкування було дуже легким і невимушеним. Незабаром вирішили зустрітися знову. До себе я його запрошувати звичайно ж не хотіла. Він сам запропонував приїхати до нього.

Я погодилася і поїхала, як мені здавалося на той момент, на зустріч до свого щастя. Він зустрів мене і повіз на орендовану квартиру.

Не можу сказати, що вона була шикарною, я думаю він помітив розчарування в моїх очах. Пояснив це тим, що сам щойно повернувся з відрядження, і у нього просто не було часу, пошукати, щось краще.

Після спільних вихідних я поїхала додому. Ми продовжили наше спілкування. Він писав мені красиві слова, навіть присвячував написані ним вірші. Це ж так подобається жінкам. Через кілька тижнів, він запропонував мені, переїхати в його місто. Спочатку я подумала, що ми будемо жити разом, але він сказав, що це поки що не можливо. Хоча до цього моменту говорив, що розлучений і вже давно живе сам.

Але я все ж таки погодилася і поїхала. Забрала сина, звільнилася з роботи і почала нове життя. Зовсім нове для мене місто зустріло нас із сином прохолодним закутаним туманами ранком.

Мій чоловік, зустрів і відвіз нас на квартиру, яку орендував і оплатив на кілька місяців вперед. Тоді мені здалося, що моє життя нарешті налагоджується. Мій обранець кожного дня говорив мені про те, що скоро ми будемо мешкати разом.

Але цього не ставалося. Я сама знайшла собі роботу, не можу сказати, що вона мене влаштовувала, бо зарплатні, яку я отримувала, ледь вистачило б платити за квартиру, але я й далі продовжувала покладала всі свої надії на чоловіка.

Він ніколи не залишався у мене і коли я запитувала чому, то чула кожного разу іншу відповідь, то про те, що його мама занедужала, а потім і взагалі він починав розповідати, що сидить зі своїм сином, так як колишня дружина поїхала і залишила дитину на нього.

Одним словом, у нього постійно була якась інша відмовка. Одного разу, я побачила його в центрі міста, і як я зрозуміла, він гуляв зі своєю дружиною і сином. Він виглядав цілком щасливим і був зовсім не схожий на розлученого чоловіка. Вони з жінкою голосно сміялися, і йшли, тримаючись за руку і періодично обіймаючись.

Наступного разу, коли він прийшов до мене, я запитала його прямо і він зізнався мені, що він одружений і якщо мене це не влаштовує, то він може залишити мене в спокої, однак, надалі я повинна буду сама себе утримувати і сплачувати за квартиру.

Я усвідомлювала, що спочатку не зможу відмовитися від його допомоги і вирішила залишити все як є. Та насправді мені було дуже зле від того, що я покохала його, а він так підло зі мною вчинив.

Згодом я зрозуміла, що більше не зможу цього витримати. Зібрала речі, взяла за руку сина і поїхала назад до мами. І правильно вчинила.

Зовсім скоро, я дізналася, що моєї колишньої свекрухи не стало і вона заповіла квартиру, своєму єдиному онукові, моєму синові. Зараз ми живемо з ним удвох і ні від кого не залежимо.

Фото ілюстративне.