fbpx
Дозвілля
Ну а потім Оля вирішила що в цю гру можна грати і вдвох. Нічна зозуля денну перекує – це всім відомо. Почала вигадувати роботу для чоловіка, просила допомогти там, де зроду-віку сама справлялась. Але Анна Анатоліївна розумнішою виявилась. Зайшла з такого боку, що у Ольги аж рот відкрився

З моїм майбутнім чоловіком ми познайомилися всього кілька років тому. Після весілля переїхали в орендовану квартиру в десяти хвилинах їзди від рідної домівки чоловіка. Спочатку все було відмінно, чоловік допомагав по дому і не відмовляв у моїх проханнях. Але як тільки свекруха зрозуміла, що її син тепер мало до неї їздить і для нього на першому місці я, відразу почала увагу чоловіка перемикати на себе. Спочатку це були дрібні доручення, говорила, щоб чоловік приїхав, допоміг полагодити техніку якусь, або шафу пересунути. Він ніколи не відмовляв у допомозі, та й я була не проти. Все ж потрібно не забувати своїх батьків і допомагати їм.

Але незабаром все дійшло до абсурду, свекруха просила приїхати мого чоловіка майже щодня. Прохання були настільки смішні і абсурдні, що мій чоловік інколи приходив геть розгубленим. Його просили пил витерти, або книгу з верхньої полиці дістати.

Так тривало близько двох місяців, і я зрозуміла, що втрачаю свого чоловіка. Я вирішила, що в цю гру можуть грати і двоє. Тоді і я почала просити допомоги у чоловіка, щоб він менше до своєї мами їздив. То тазик з випраними речами попрошу піднести, то штори повісити, то ліжко відсунути. Я намагалася дати йому не складні завдання, але при цьому зайняти його чимось на весь день. Часто навіть просила погуляти зі мною, розвіятися і робила засмучений вигляд, якщо він говорив що треба мамі допомогти. Я говорила чоловікові, що хочу більше уваги і що справи свекрухи можна перенести на кілька днів. Чоловік погоджувався і допомагав мені, адже дуже любив і цінував.

Але, нещодавно свекруха перейшла всі межі. Заявила чоловікові, що занедужала і може в будь-яку хвилину свідомість втратити, а вдома немає нікого. Я прекрасно знаю, що свекруха перебільшує, адже я її бачила абсолютно здорову. І по супермаркетам ходить, пакети носить і нічого, хоч би захиталась раз за місяць (ми часто зустрічаємось в магазинах). Вона завжди весела і життєрадісна, з подругами хихикає постійно. Це при чоловікові вона квола і бліда, то спина раптом, то нога, тепер свідомість втрачає. Свого чоловіка не має, так надумала у мене забрати.

На даний момент чоловік після роботи їде спочатку до мами, а після додому. Увечері теж до мами, на вихідних туди ж. Я практично не бачу його вдома. Сама все роблю і як я не прошу залишитися його, завантажую роботою. Чоловік обирає свою маму,  адже їй не добре, вона занедужала. А я виявляється байдужа, тільки про себе і думаю.

Я відчуваю, що починаю програвати. Ця жінка узяла тим про що у мене духу не вистачає не правду казати. Подруги радять покинути і забути. Мама просить бути терплячішою, а я вже заплуталась: це нормальна поведінка у свекрухи? Чи може я трохи втрачаю почуття реальності.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.