У дитинстві я почув історію, яку запам’ятав на все життя. Головними героями цієї історії є сім’я: тато, мама, діти – і старий дідусь, який вже не міг не забруднитись, приймаючи їжу, бо був дуже немічним…
Ніколи не забувайте про літніх людей. Не забувайте, як росте дерево. Ані дерево, ані квітка не можуть рости без коріння. Не відкидаймо літніх людей. Їх не можна відкинути і забути.
Вони – жива пам’ять. Від них йде життєва мудрість, яка дозволяє всьому зростати.
Давайте будемо вести діалог між молодими людьми і старшими. Щоб ця мудрість, яка допомагає їм рости і цвісти, була передана далі.
Літні люди несуть нам історію, вчення, віру і дають все це нам у спадщину. Їх можна порівняти зі старим добрим вином – у них є ця благородна сила, яку вони дають нам у спадок.
У дитинстві я почув історію, яку запам’ятав на все життя. Головними героями цієї історії є сім’я: тато, мама, діти – і старий дідусь, який вже не міг не забруднитись, приймаючи їжу, через немічність. Роздратований батько пояснив дітям, чому дідусь робить так, і купив окремий столик, за який посадив свого батька.
Якось, повернувшись додому, цей батько побачив, що його син щось стругає з дерева і на запитання: “що ти робиш?” – дитина відповіла, що робить столик.
– Для тебе, тату, щоб ти сидів за ним окремо, коли постарієш, як дідусь.
Батько не міг вимовити і слова і після того запросив дідуся до спільного сімейного столу.
Ніколи не забуваймо, що старші люди – це скарб.
У Посланні до євреїв говориться: “Пам’ятайте наставників ваших, які проповідували вам Слово Боже, і, дивлячись на їхнє життя, наслідуйте їхню віру”.
Папа Франциск
