Ніколи не втрачайте обличчя. Завжди тримайтеся гідно. І іншим допомагайте це робити.
Дайте один шанс навіть нечесній людині вийти із ситуації. Хоча такі люди не розуміють шляхетних натяків. Але все одно треба сказати: “Я бачу, ви трохи обрахувалися?” або “Ви, ймовірно, не знали про ситуацію, так? І помилково мене обговорили?”, або “Ви забули мені борг віддати – мабуть, багато у вас справ, ось і замоталися!”
Втім, це даремно, чесно кажучи. Таким людям байдуже до збереження своєї репутації. А ось своє обличчя втрачати не треба. Особливо – якщо опинилися у непростій ситуації. І у вас з цікавістю запитують, як справи, щоб розважитись. Або порадіти вашому нещастю.
І є люди, які вміють не втрачати обличчя, зберігати гідність. Але при цьому не кажуть неправди, не обманюють, кажуть правду. Як одна покинута дружина, якій дзвонили дізнатись, як справи. А вона з гідністю відповіла, що поки що не може говорити – з нею поруч молодий красень із пляшкою блискучого напою. І ще гості зараз прийдуть!
Красеню було лише п’ять, а в ручці він тримав лимонад. І скоро мали прийти бабуся з дідусем, але це не має значення.
Або ось інша жінка всі розмови про свою недугу переводила на тему корисності устриць. А бідолашний юнак, який допомагав батькам копати город, відповідав, що провів неділю на лоні природи.
І такі люди відмовляються від частування – якщо це подачки. І кажуть, що недавно ситно поїли. Чоловік не покинув, а вирішили пожити окремо. І з роботи не вижили, а самі пішли через пошук нової. Це правильно.
Близьким можна все розповісти та отримати підтримку. А чужим – не треба. Допомогти не допоможуть, а цікавість потішать. І обговорюватимуть ваші невдачі. І вважатимуть вас бідолахою.
Так що треба не втрачати обличчя – і успіх прийде. До терплячих і сильних він приходить найчастіше.
А наше обличчя – воно ще нам дуже знадобиться. Щасливе та задоволене. Коли їстимемо устриці на березі океану в чудовий сонячний день.
Анна Кир’янова
