Невістка сказала, що не буде продавати яйця і сметану зі мною на базарі. Бо вона міська жінка, а не доярка з села. От таку невістку привів нам син з міста, а я казала: “Женись на нашій сусідці Іринці, і корову здоїти вміє, і сіно зібрати” 

Невістка сказала, що не буде продавати яйця і сметану зі мною на базарі. Бо вона міська жінка, а не доярка з села. От таку невістку привів нам син з міста, а я казала: “Женись на нашій сусідці Іринці, і корову здоїти вміє, і сіно зібрати”

Мій єдиний син поїхав на роботу до Дніпра будівельником. Платили добре, і додому приїхати міг на вихідні. Йому вже 28 років, і ми вже надіялись з батьком, що може в Дніпрі знайде собі дівчину і одружиться. Всі його друзі по троє дітей мають, а він ще досі не одружений.

Якось син розказав нам з батьком що зустрічається з дівчиною в Дніпрі, старша за нього на 5 років, але дуже хороша і гарна. Вже через 3 місяці син зробив пропозицію, ми зіграли весілля та й жили кожен своїм життям.

Через деякий час, ми з чоловіком купили на відкладені гроші сину з невісткою квартиру. Невелику, але для початку виставить. Ми не багатії, але зробили все що могли для сина.  Син вирішив в квартирі зробити ремонт, аби все оновити після старих господарів. А поки на квартирі робився ремонт, то син з невісткою переїхали жити до нас у село на декілька місяців. У нас будинок великий, всім місця вистачить.

І от тоді я побачила справжнє лице своєї невістки. Я кожного тижня їду на базар продавати домашні продукти: сир, сметану, молоко, яйця чи овочі. Все що маю, аби лиш копійку заробити.

Вирішила попросити невістку Лесю поїхати зі мною, допомогти продати продукти і за компанію постояти на базарі. Разом швидше і веселіше. Але відповідь Лесі була неочікуваною для мене, вона навідріз відмовилась їхати зі мною на базар. Вона навіть була здивована, що я їй запропонувала таке.

Сказала, що вона не хоче аби її хтось побачив за прилавком на базарі продаючи сметану. А хіба ж це соромно?? Коли працювати було соромно??

В той же вечір я зразу сказала сину, що невістку він привів ледачу, а краще б одружився з нашої сусідкою Іринкою. Вона господиня хороша, і не цурається будь-якої роботи. Син лиш посміявся з мене, та сказав що йому і така дружина підходить.

Через декілька днів, я знову запропонувала Лесі поїхати зі мною до Дніпра на базар. Думала, може вона передумає, адже живе в нашій хаті і хоч якось треба допомагати. Але невістка знову відмовилась, і сказала аби я більше не підходила до неї з такими пропозиціями. Бо вона міська дівчина і не звикла до такої роботи.

Я дуже розчарована, що маю таку невістку. Може вона зміниться, що порадите робити?