fbpx

“Не впадайте у відчай. Ми – люди Пасхи”, – святий Іван Павло ІІ про надію у нелегкі часи

Кароль Войтила пережив нацистську та більшовицьку окупації, гоніння Церкви за комуністичного режиму. Але він ніколи не втрачав надії і дарував її мільйонам людей у світі.

Життя Папи Івана Павла ІІ було дуже непростим. Молодому Каролю Войтилі було майже 9 років, коли померла його мати Емілія. Через три роки не стало його брата Едмунда, який був лікарем і під час спалаху скарлатини захворів та помер у віці 26 років. До того, як майбутньому Папі виповнився 21 рік, не стало його батька.

Майбутній Папа пережив не тільки втрату своєї сім’ї, ще будучи юнаком, він також пережив нацистську та більшовицьку окупації, гоніння Церкви за комуністичного режиму. Але він знав, як подолати ці недуги народів. Він сам ніколи не втрачав надії в ці тривожні часи і дарував її мільйонам людей у світі.

“Не впадайте у відчай. Ми – люди Пасхи, а Алилуя – наша пісня”, – говорив святий Іван Павло ІІ.

Пропонуємо думки святого, які у ці нелегкі часи для українського народу дарують надію.

– Хоча я пережив багато темряви за суворих тоталітарних режимів, я бачив достатньо доказів, щоб бути непохитно впевненим, що ніякі труднощі, жоден страх не настільки великі, щоб повністю заглушити надію, яка вічно сяє в серцях молодих. Не дозволяйте цій надії померти!

– Не бійтеся навчати миру, жити миром. Мир буде останнім словом історії.

– Згадаймо минуле з вдячністю, живімо сьогоденням з ентузіазмом і з упевненістю дивімось у майбутнє.

– Дорогі молоді люди, дозвольте вам бути охопленими світлом Христовим і поширюйте це світло, де б ви не були!

– Ми маємо надію через перемогу, яку вже здобув Христос, Його смерть на хресті була перемогою, тому кожен з нас може мати вічне життя. Під час останньої вечері Ісус каже нам: “У світі ви матимете скорботу, але будьте мужніми, бо Я переміг світ”.

– Найгірша в’язниця – це закрите серце.

– Боротьба з дияволом, яка є головним завданням святого Архангела Михаїла, ведеться і сьогодні, бо диявол ще живий і діє у світі.

– Майбутнє у ваших серцях і у ваших руках. Бог доручає вам завдання, водночас важке і піднесене – працювати з Ним у розбудові цивілізації любові.

– Ми повинні подолати страх перед майбутнім. Але ми не зможемо подолати його повністю, якщо не зробимо цього разом. Відповіддю на страх, який затьмарює людське існування наприкінці двадцятого століття, є спільні зусилля побудувати цивілізацію любові, засновану на універсальних цінностях миру, солідарності, справедливості та свободи.

– Ми не є сукупністю наших слабкостей і невдач; ми є сумою любові Батька до нас і нашої справжньої здатності стати образом Його Сина.

Ці слова сказав би Іван Павло ІІ сучасному світу, сповненому такої невизначеності, а також Україні, яка гідно бореться сьогодні знову за свою свободу.

Підготувала Галина Андрусів

You cannot copy content of this page