Микола старший від нашої доньки на 8 років, йому зараз 31 рік. Ми ще під час знайомства з ним дивувалися – як донька могла його вибрати: невисокий худорлявий, нічого богатирського. Але чарівний, харизматичний, викликає прихильність до себе буквально з перших хвилин спілкування. Колись давно, в кінці нульових приїхав до нас у велике місто, сам вступив в універ на програміста, працювати на дядька ніколи не хотів, але щось там у комп’ютері відкрив типу бізнесу, робить вигляд що заробляє, навіть гроші іноді бувають. А може навіть їх багато, але приховує.
Матері у нього немає, виховував з дитинства батько, який зараз одружений, але наш Микола зі своєю мачухою не знайшов спільної мови, ось і з’їхав в наше місто на навчання, так і залишився. За життя йому щастило. Ось, будучи студентом, він міг жити на широку ногу, завдяки своїй удачі. А головним своїм досягненням вважає те, що його полюбила така дівчина як наша дочка – він так і каже відкритим текстом. І що пощастило йому з тещею і тестем. Знає, як нас зачарувати.
Стали жити всі разом. Спочатку було все добре: він навіть готує смачно, нам вечері часто робить. Причому часто за наші гроші: своїх поки, мовляв, немає – все вклав на необхідні витрати його інтернет-бізнесу, тимчасові труднощі. Питала у доньки: що за робота така – сидіти за компом, що він там отримати може? Але дочка каже, що крім якогось бізнесу, незрозумілого, він ще завжди виграє і тоді у нього з’являються гроші, які він тут же вкладає в свій бізнес. Вона не сумнівається – скоро він буде дуже багатий. А у неї самої з’являються іноді подарунки від чоловіка: то нова сукня, то золотий ланцюжок, то сумочка. Може й сама купує, щоб нас заспокоїти?
Але останнім часом пішли невеликі непорозуміння між Миколою моїм чоловіком. Мовляв, що це за чоловік такий, нічого по дому не робить з чоловічих обов’язків, в гараж з ним не ходить спільну машину лагодити. Микола ситуацію задобрив тільки тим, що якусь йому дефіцитну деталь дістав на авто, причому сам за неї заплатив. Але головне невдоволення мого чоловіка це те, що ніякої серйозності від зятя, ніякої надійності і перспективи. Напруга в домі стала наростати. Клімат став в сім’ї такий, що ми зрозуміли – пора роз’їжджатися.
Спочатку думали – пора молодим виїхати з квартири, донька в сльози: у мене робота за два кроки, не хочу міняти місце проживання. Орендувати квартиру вона теж не хоче – танцювати під дудку господарів. Іпотеку взяти? Але зять фактично ніде не працює, а у доньки зарплата в конверті, ну хто їм дасть? І тут зять висуває мені ідею: «А давайте ви на себе оформите іпотеку на 15-20 років – вік у вас з чоловіком ще дозволяє (нам по 54 роки з чоловіком). І бажано в зеленому передмісті, тестю буде корисно, та й дешевше буде. Вам все одно через рік на пенсію, а чоловік, як водій автобуса, всюди може на рейси влаштуватися. І найголовніше – всю суму буду оплачувати я, тому що підняв свій бізнес, і скоро буду отримувати чудові гроші».
Мій чоловік відразу в штики: звідки гроші, коли ти нічого не робиш? Доня знову в сльози: «Тату, ти нічого не знаєш, я перевіряла, його бізнес дійсно на висоті!». А у мене вже сумніви – а може Микола дійсно має рацію? Ну навіть якщо зять знову буде динамить нас, то все одно половина чоловікової зарплати буде покривати цю іпотеку! Нехай молоді живуть самі. Тим більше у мене є якесь почуття, що зять не обмане, от не знаю чому, але я йому довіряю. Чи які можуть бути негативні наслідки? Микола у нас прописаний, але квартира у нас у власності, міняти нічого не хочемо.
Фото ілюстративне.
