Мені було 24 роки, жила з батьками, закінчувала магістратуру. Після влаштувалася працювати за фахом в бухгалтерію. Працювала шість днів в тиждень, іноді затримувалася допізна. Хлопця у мене не було, але я і не хотіла знайомств. Після попередніх невдалих відносин бажання з кимось знайомитися і зустрічатися у мене пропало повністю.
Але несподівана зустріч перевернула все моє життя. Почалося все восени, я прямувала додому. Моя дорога йшла через темний провулок. І ось в один вечір до мене підбіг здоровенний пес. Несподівано з’явився незнайомий хлопець і почав захищати мене. Потім, провів мене до самого будинку, переконавшись, що все добре зі мною, пішов.
На наступний день виходячи з роботи побачила того ж хлопця, він підійшов до мене і запропонував провести додому. Я з радістю погодилася, адже після вчорашніх подій йти одній вночі було лячно. Молоду людину звали Олексій, він жив неподалік від моєї роботи і сказав, що тепер щовечора буде проводжати мене.
Через кілька тижнів ми почали зустрічатися. Олексій познайомив мене зі своїми батьками, у його тата був свій бізнес, а мама контролювала бюджет. З першого погляду його батьки були чудовими, але я помітила невелику дивину – вони ніколи ні на що не витрачалися, не ходили по кафе, ресторанах, не розважалися. Олексій сказав, що мама з татом просто дуже економні і відкладають гроші. Взагалі незабаром я змирилася з їх примхами.
Через рік відносин ми з Олексієм стали ідеальною парою, ми завжди підтримувала один одного, всюди їздили разом. Звичайно, і непорозуміння були, але ми завжди знаходили компроміс. І ось на мій день народження Олексій зробив пропозицію, це був великий торт з написом: «виходь за мене» і обручкою посередині. Я з радістю прийняла пропозицію. Вирішили зіграти весілля на початку літа. До кінця весни ми накопичили грошей, але нам вистачало не на все. І ось Олексій вирішив звернутися до своїх батьків і взяти грошей у борг.
Після довгих умовлянь батьки дали грошей під «невеликі» відсотки, а саме 10% від суми. Я була в ступорі. Спочатку мені здалося, що мій наречений жартує жартує. Але це виявилося правдою. Нам вказали ще й чіткі строки віддачі боргу. За моїми підрахунками ми повинні будемо ще пів року працювати лише на те, щоб повернути батькам гроші. І це, якщо кожен гість на весіллі подарує хоча б по тисячі гривень.
От мені цікаво: це нормально? Як узагалі батьки можуть позичати гроші своїм дітям? Це нормально узагалі знати, що ми ще пів року будемо сидіти на хлібі і воді, але не відступатись.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
