fbpx
Дозвілля
Ми розлучилися, тому що я господар в хаті, а вона не хотіла підлаштовуватися. Так і хочеться вигукнути: Он як!

Один чоловік в коментарях під якоюсь статтею написав:

Ми з дружиною розлучилися, дитину(сина), я на вихідні забирав, виховував, але бачив, що без чоловічого прикладу йому важко.

Йому поставили запитання:

– А чого ж розлучилися тоді? Чому не можна було знайти компроміс, потерпіти, підлаштуватися?

Його відповідь:

– Господар в домі Я, а підлаштовуватися жіночий обов’язок.

На що йому абсолютно справедливо помітили, що господар він так собі, раз і підлаштовуватися під нього не захотіли і сім’ю зберегти він не зміг.

Відповіді від господаря не було, мабуть пішов господарювати.

Так ось у мене, після прочитання даного діалогу, виникло питання, до господарів.

А що ви цікаво вкладаєте в це поняття?

Якщо ви живете маючи господарство: город, тварин, і т.д. У вас все причесано, полито, нагодоване, напоєне – ви господар.

Якщо в домі все працює як годинник, відремонтовано, пофарбовано, прибите, холодильник повний, ви приносите стільки мамонта, щоб сім’я була сита, одягнена взута, нагодована – ви господар.

Якщо у вас є собака – ви її господар.

Але ви ніколи і ні за яких обставин не станете господарем своєї дружини!

Хоча якраз багато чоловіків, вважають, що вони господарі дружини.

В РАЦСі ж прямо так і кажуть:

– Шановні наречений і наречена, вітаємо вас, тепер ви невільниця і господар. Невільниці належить впасти в ніжки господареві, і більш не піднімати на нього очей, щоб не образити його почуття своїм поглядом.

А господар тепер приходить додому і господарює:

– Шо є їсти? Де мої шкарпетки? Чому борщ вчорашній?

А потім невільниця втікає, а господар звинувачує її в тому, що вона була не якісною працівницею і не захотіла під нього підлаштовуватися. Тепер доводиться господарювати над окропом, мівіною і виделкою.

Сум.

Автор: реrchinka.

Фото ілюстративне.