fbpx

Мої громадянські чоловіки хотіли дітей, але одружуватися не поспішали зі мною. Я зі шкільних літ хотіла справжню родину, як і інша дівчина. У 20 років народила сина, як і хотіла, потім народила другого та третього сина. Між ними різниця 4 роки, і я все думала, що вийду заміж все-таки.

Мої громадянські чоловіки хотіли дітей, але одружуватися не поспішали зі мною. Я зі шкільних літ хотіла справжню родину, як і інша дівчина. У 20 років народила сина, як і хотіла, потім народила другого та третього сина. Між ними різниця 4 роки, і я все думала, що вийду заміж все-таки.

Ну, ні, він мене так і не покликав заміж, було видно збоку, що він любить сім’ю і дітей обожнює. Мене теж так любив, що всі заздрили. Стосунки було, як у казці чи у фільмі.

Потім почались сварки через те що весілля так і не має. То ж я вирішила забрати дітей і піти з родини. Думала він одумається і зробить пропозицію. Але ні, він так і не одружився зі мною.

Потім у 2021 році я зустріла чоловіка, живемо вже 2 роки і знову у цивільному шлюбі. Народила дочку, як він і хотів.

Я все думала, що під час вагітності він зробить мені пропозицію, як він усім казав, що скоро у нас буде весілля. Але минуло якийсь час, я народила донечку, але він заміж так і не покликав.

Підкажіть, будь ласка, чи може бути вся причина в мені? Начебто не страшна, не дурна, маю дві освіти, працюю. Він мені відповідає взаємністю. Видно, що любить мене, а може, я помиляюся?

You cannot copy content of this page