fbpx

Місяць тому у мого хлопця вкрали телефон. Ну що такого, буває. Тиждень тому дивлюся, хтось дзвонить. На дисплеї – його старий номер із вкраденого телефону. Затамувавши подих, з серцем, що б’ється, відповідаю і чую на тому кінці дроту неприємний голос.

Місяць тому у мого хлопця вкрали телефон. Ну що такого, буває. Тиждень тому дивлюся, хтось дзвонить. На дисплеї – його старий номер із вкраденого телефону. Затамувавши подих, з серцем, що б’ється, відповідаю і чую на тому кінці дроту неприємний голос.

Цей “геній” здогадався зателефонувати на перший номер у списку обраних. На фотографії мого контакту досить гарне моє фото в купальнику.

Крадій телефону вирішив познайомитись зі мною, уявляєте таке. Я взяла слухавку, і на пропозицію познайомитись, відповіла взаємністю. Ми мило поговорили хвилин десять та  хлопець засипав мене компліментами.

Потім я заспокоїлася, та розповіла все своєму хлопцю. Ми вигадали план, як викрити злодюжку та забрати  телефон. Вечері набрала “крадія залицяльника”, та запропонувала тому зустрітися для спільного нічного проведення часу (на що він повівся), а потім забрати телефон назад.

Запросила його додому до себе, обіцяла що приготую смачну вечерю та одіну найкращий одяг.

Все вийшло, в назначений час цей геній був у мене на порозі квартири з одною трояндою перевязаною червноно стрічкою. Його щастю не було меж коли він побачив мене в червному халаті. Але все змінилось, коли із за моє спини виглянув мій хлопець з другом.

Аж тобі крадій все зрозумів, віддав телефон та пішов додому без вечері.

Хоча цей його погляд услід нам не забуду. Почуваюся героїнею серіалів про детективів.

You cannot copy content of this page