fbpx

Мій уже колишній хлопець подарував мені після нашого розставання каблучку “як символ нашого згаслого кохання”. Нині літо, і у нього весілля. Виглядає живим-здоровим, а на ній красується те саме кільце.

Мій уже колишній хлопець подарував мені після нашого розставання каблучку “як символ нашого згаслого кохання”. Ми зустрічались досить довго, майже рік. Все було добре, час від часу сварились, мирились. Ходили разом з друзями в кіно і разом їздили у відпуск. Але все змінилось в один моммент.

Він дуже змінився, почав десь зникати та уникати розмов зі мною. Я вирішила з ним про це поговорити, адже переживала що сталось, бо було все добре у нас.

Сказав мені, що нездужає і їздить кожного тижня до лікарні, і жити йому залишилося до середини весни. Я віднеслась з розумінням до цього, хотіла допомогти, бути з ним поряд. Але він сказав, що нам краще розійтись бо він не хоче бути важким грузом для мене.

Через кілька днів я побачила, що кільце яке він подарував пропало: він тишком-нишком забрав його назад, поки я ходила нам чай наливати.

Нині літо, і у нього весілля з його однокласницею. Я було дуже здивана, і не могла повірити що він так мене обдурив. Виглядає живим-здоровим, а на ній красується те саме кільце. Захотілось йому подзвонити чи написати все що я про нього думаю. Адже як так можна, прикриватись поганим самопочуттям і недугою аби ррозірвати зі мною стосунки. Чоловіку 30 років, а він не міг як доросла людина зі мною розійтись.

You cannot copy content of this page