fbpx

Марина Григорівна несподівана почала підтримувати мене. Щодня я чула, як вона просить свого сина змінити своє ставлення до сім’ї і дитини. Говорила, що я прекрасна дружина і йому зі мною пощастило. Я теж, зі свого боку, намагалась вплинути на чоловіка, але ефект виявився несподіваним

Зі своїм чоловіком я зустрілася більше десяти років тому. Він працював таксистом, я – бухгалтером. Одного разу він підвозив мене на роботу, так ми і познайомилися. Приємний і ввічливий водій сподобався мені. Я почала користуватися послугами його таксі. Згодом у нас зав’язалися романтичні стосунки, які пізніше переросли в сім’ю. Після весілля я переїхала в його квартиру, жили ми з мамою коханого.

Зі свекрухою у нас склалися чудові стосунки. Вона добре прийняла мене. Ми були як справжня матір і дочка. Жінка підтримувала мене у всьому і була цілком мною задоволена. Незабаром у нас з’явився син, і я пішла у декретну відпустку. Жили ми зазвичай, як і тисячі інших сімей. Чоловік працював, я займалася вихованням дитини і будинком.

Не можу сказати, що чоловік не був уважний до мене або був не хорошим батьком. Просто він багато працював, і його часто не було вдома. Тому, він мало приділяв нам часу. Відпочивав він, найчастіше, в компанії своїх друзів. Міг трохи затриматись після роботи, але не більше того. Вихідні проводив на дивані, перед телевізором.

Мені зовсім не подобалось жити ось так. Тому, я почала серйозну розмову з чоловіком. Несподівано його мама підтримала мене і попросила свого сина приділяти більше часу сім’ї і повертатись додому раніше, аби допомагати мені з дитиною.

Відтоді ми з свекрухою, навіть не домовляючись, почали процес перевиховання мого чоловіка. Його мама телефонувала і питала, чи скоро він повернеться додому, а я кщо він затримувався, тут уже його зустрічало вдома одразу дві невдоволені жінки.

Ми щиро вірили, що це допоможе, але ж ні. Чоловік одного дня зібрав речі і пішов з дому. Як не дивно повертатись він не збирається зовсім. Ми по черзі ходимо до нього і просимо узятись за голову, але даремно.

Учора узагалі мене приголомшив. Заявив, що дитина уже достатньо велика і нас нарешті можуть розлучити. Сказав, що знайшов роботу за кордоном і їде туди надовго. Аліменти переводитиме щомісяця.

Я звичайно проти і його мама теж, але нас ніхто вже не слухає, ми для мого колишнього просто припинили своє існування.

От як мені тепер бути? Невже моїй сім’ї кінець? Чому ж мій чоловік не хоче зі мною розмовляти?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page