fbpx

Мама вийшла на пенсію і ниє, що їй нудно. Зате мені з двома немовлятами весело, а від неї допомоги ніякої

Мама у мене вийшла на свою довгоочікувану пенсію і тепер скиглить мені, що їй нудно. Зате мені дуже і дуже весело з двома немовлятами на руках, не знаєш за що хапатися. А мама замість того, щоб допомогти, тільки гірко зітхає і під ногами плутається.

Мама хотіла на пенсію, скільки я її пам’ятаю. Працювала вона учителем, робота нервова, зарплата маленька, колектив – серпентарий відпочиває. Вона все мріяла,  буде займатися, коли піде на заслужений відпочинок. У неї планів було – років на п’ятдесят вперед. Я думала, ну все, мама як пенсіонеркою стане, тільки я її і бачила.

Ближче до пенсії мама навіть дачу собі придбала, щоб займатися вирощуванням півоній і трояндових кущів. Про жодні грядки мови не йшло, ламатися на городі мама не збиралася, хотіла жити для душі.

У планах у неї були поїздки до давніх подруг, походи в театри, музеї, на виставки, в басейни, та й просто променади по місту. Вона збиралася підвищувати фаховий рівень і зайнятися знову в’язанням і вишивкою. Загалом, кажу ж, планів у маман було віз і маленький візок.

Коли підходив її час виходу на пенсію, я як раз була при надії останні місяці. Мені відразу було сказано, що постійно сидіти з онуками вона не збирається. Можливо зрідка буде допомагати, але не щоб я не дуже розраховувала. А я не розраховувала, я дуже переживала – ми чекали двійню.

Але мене обіцяв підтримувати чоловік, зовиця і свекруха. Тільки мама відразу заявила, що вона не при справах. Вона мене виростила, до слова, без всяких пральних машин, мультіварок і памперсів, а я з усіма благами цивілізації з двома немовлятами вже якось повинна впоратися.

Маман вийшла на пенсію і перші два місяці майже не з’являлася в полі моєї видимості. Мабуть, здійснювала намічений план. Побачилися ми на виписці, коли мене з двома кульками забирали додому.

Моє життя крутилася навколо дітей, я взагалі загубилася у часі і просторі і здивувалася, що пройшло не п’ять років, а всього три місяці. Загалом, мамі вистачило півроку на пенсії, щоб занудьгувати і втратити до всього наміченого інтерес.

У реальності все виявилося не так райдужно, як вона собі малювала. Ну сходила вона в музеї, там нудьга. У театр не завжди квитки виходить взяти, та й дорогі вони. А просто так по місту ходити нудно і погода не сприяє. Дача ж була далеко, туди їздити складно, а жити їй там некомфортно.

Тому мама вибрала новий спосіб розваги – діставати мене. Їй, мабуть, гостро не вистачало людського спілкування, тому що вона з ранку до вечора стирчить у мене. Мені ж трохи не до неї. Навіть зовсім не до неї.

У мене на руках двоє немовлят, купа справ, недосип постійний, так ще й з мамою комунікувати. Вона ж з ранку приходить, сідає і починає розповідати про все підряд, що вона по телевізору бачила, що читала, ділитися плітками про людей, яких я навіть не знаю. Ще й просить чаю їй налити, поспілкуватися.
А головне вона скиглить, як їй нудно на пенсії. Що ніякого руху, спілкування та розвитку, вона вже всю голову зламала, чим би їй зайнятися. Я їй накидала варіантів, що вона може з онуками погуляти, поки я хоча б помиюся і поїсти приготую, але мама тільки скривилася, це ж теж нудно.

Вся її допомога полягає в тому, що вона сповіщає мене про стан дітей – що вони кричать, що когсь треба подмити, що пора годувати – то є абсолютно очевидні речі. Все, більше допомоги ніякої. Ну хіба що кухоль і тарілку за собою помиє перед відходом.

Я втомилася вже від неї, тримаюся на останніх силах, щоб не посилати. Чомусь я повинна увійти в її становище, як їй нудно на пенсії, а вона усвідомити, що мені потрібна допомога, не хоче. У мене мама вдома чай п’є сидить, а приходить свекруха і забирає онуків на прогулянку – це взагалі нормально?

Мабуть, скоро просто перестану її пускати, мені здається, що вона як енергетичний вампір, сили після неї взагалі ніякої немає. Якщо їй так нудно, то нехай йде назад працювати. Або з іншими пенсіонерок біля під’їзду сидіти, а я втомилася.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page