Був надзвичайно спекотний день, як на цю пору року. Усім хотілося знайти собі хоч якесь полегшення. І тому до крамнички, де продавали морозиво, часто заходили люди.
Маленька дівчинка, міцно стиснувши в кулаку гроші, зайшла до крамниці. Вона не встигла вимовити слова, як продавець невдоволено сказав їй вийти надвір і прочитати на дверях напис – докинувши вслід, щоб вона не верталася доти, доки не знайде собі хоч якогось взуття.
Вона поволі пішла з крамнички, і великий незграбний чоловік вийшов за нею вслід. Він подивився, як вона спинилася перед дверима і прочитала: “Босоніж вхід заборонено”.
Дівчинка дуже засмутилася, її очі стали мокрими. Вона обернулася і пішла геть.
Саме тоді великий чоловік звернувся до неї. Присівши на край хідника, він скинув свої черевики 45-го розміру і поставив їх перед дівчинкою, сказавши:
“Ось. У них ти не зможеш ходити, але якщо так-сяк дочовгаєш до крамниці, то купиш собі ріжок з морозивом”.
Тоді він підніс дівчинку вгору й опустив її ногами в черевики. “Не спіши, – сказав він, – я вже втомився ходити в них, а тому хотів би посидіти тут і з’їсти своє морозиво”.
Було добре видно, як очі дівчинки радісно заблищали, коли вона почовгала до прилавка і замовила собі ріжок з морозивом.
Так, він був великий незграбний чоловік. Великі черевики, але передусім, – велике серце.
Браян Кавано
