fbpx
Дозвілля
Ледь я прийшла до тями після появи дитини, як чоловік щасливий і задоволений показує мені свідоцтво про народження нашої принцеси. Матінко моя рідна! І що ж тепер мені робити?

Ми з чоловіком довго не могли мати дітей. Багато років, безуспішно ми намагалися і вже майже зневірились І ось, нарешті, настав радісний для нас день, ми дізналися, що я при надії. Радості не було меж. Відразу повідомили батькам, вирішили всією сім’єю це відсвяткувати.

Так як виношувала я важко, то і вдома не була практично. Ми з чоловіком, почали обговорювати ім’я, як тільки дізналися стать майбутньої дитини, але до єдиного варіанту так і не прийшли. Тоді ми вирішили, що назвемо дочку після її появи.

Я довго уявляла собі, цю зустріч з дочкою, з моєю маленькою принцесою. Ближче до появи малої, мені спало на думку, що назвемо її Єлизавета, але чоловікові не говорила про це. Єлизавета Євгеніївна, як прекрасно звучить. Тільки я зібралася з чоловіком обговорити це ім’я, і ​​ось у мене починаються перейми. Ось і настав цей день, день зустрічі з моєю маленькою. Я його уявляла зовсім не так! Я балансувала на межі життя і кілька днів мені знадобилось аби відійти від всього.

Звичайно ж, я не встигла повідомити чоловікові про те, як хочу назвати нашу доньку. А потім прийшов чоловік і сказав, що отримав свідоцтво про народження нашої малої. Він назвав її на честь себе – Євгенія Євгенівна. Коли я дізналася, була дуже засмучена, адже документи зроблені, назад шляху немає. Євгенія … Як довго крутилося це ім’я в моїй голові, воно ж чоловіче, а я хотіла дівоче. Ще й сусідки по палаті, кажуть, що не можна називати дитину ім’ям батька, мовляв, не буде щастя. Кажуть, що зіпсуємо долю дитини і так далі.

Я почала панікувати, мало того, що мені не подобається це ім’я, так ще й таке говорять, що можна зіпсувати життя дитині. Чоловік не вірить ні в які плітки, і стверджує, що це все вигадки. І навпаки, запевнив мене, що діти, у яких однакове ім’я та по батькові, стають дуже розумними, успішними і шанованими людьми. Я розумію, що йому подобатися ім’я, тому він скаже все що завгодно в своє виправдання. Тільки от мені воно не подобається. Дивлюся на неї і бачу Лізочку, а не Євгенію.

Я стала замислюватися над тим, щоб переробити документи. Алене хочу образити чоловіка. Він такий радий дочці і можливості, назвати її своїм ім’ям. Але що ж мені робити? Сказати йому про свої уподобання чи може краще змиритися? Кому повірити: сусідкам з палати або своєму чоловікові? Підкажіть, як бути?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.