Коли настав час давати ім’я первістку, між чоловіком і дружиною розгорілися гарячі суперечки. Дружина хотіла назвати малюка на честь свого батька, а чоловік на честь свого.
Зрештою, вони вирішили звернутися за порадою до рабина.
– Як звали твого батька? – спитав рабин чоловіка.
– Дамір, – відповів чоловік.
– А як звали твого? – спитав він жінку.
– Дамір, – сказала вона.
– То в чому ж проблема? – розгубився рабин.
– Справа в тому, отче, – пояснила жінка, – що мій батько був ученим, а його конокрадом. Ну скажіть, як можна назвати сина на честь такої людини?
Рабин задумався, бо питання справді виявилося делікатним. Йому хотілося, щоб жодна зі сторін не почувала себе ображеною. Зрештою він сказав:
– Думаю, вам треба зробити так: назвіть хлопчика Даміром. Потім зачекайте, доки він виросте і стане або вченим, або конокрадом. Тоді й дізнаєтесь, на честь кого його названо.
Ентонні де Мелло
