fbpx

Кажуть, що треба: Регулярно сповідатися та приступати до Причастя. Чи справді так треба?

Одного разу я чув одну таку цікаву думку Святого Івана Боско, він часто любив повторювати:

Якщо хочете бути громадянином неба, християнином – сповідайтеся раз на рік. Якщо хочете бути добрим християнином – сповідайтеся раз на місяць. Якщо хочете бути святим християнином – сповідайтеся раз на два тижні.

В чому є суть цього регулярного приступання до Таїнства Сповіді і, зрештою, відтак до Таїнства Причастя. Насправді наше життя часами буває трохи легше, часами трохи складніше, часами ми є щасливі, часами ми не тільки не щасливі, але ще й іншим робимо так щоб вони були не щасливими. І коли людина помиляється, для того щоб щось змінилося, треба точно зрозуміти, що це було не так і точно пасує перепросити того кому ти зробив якусь прикрість.

Власне усе наше життя, зокрема в духовному вимірі, проходить поруч з Богом і все те прекрасне, що ми творимо – завжди творимо на Божу славу. Але разом із цим все що є недосконале, те що насправді призводить до гріха, воно також відбувається у Божий присутності. І тому перепросити Бога – означає віднайти можливість, силу і радість у тій спільній подальший дорозі. І саме тому сповідатися треба регулярно. Не раз на рік, як кажуть, а сповідатися частіше. І причащатися також потрібно частіше, тому що коли ти когось любиш, ти завжди шукаєш присутності тої людини.

Часами ти погоджуєшся побути в мовчанці, часами ти погоджуєшся разом прогулятися, часами тобі хочеться поділитися чимось неймовірно прекрасним, а часами ти не маєш нічого, що хочеться сказати. Але навіть тиша у присутності особи, яку любиш, завжди будує життя. І тому коли хочемо будувати наше життя щасливим і прекрасним саме в тій Божі присутності пасує точно причащатися і сповідатися частіше.

о. Максим Рябуха

You cannot copy content of this page