Із початком безвізового режиму на заробітки закордон виїхали більше сотні українців. Працювати тільки з біометричним паспортом, без робочих віз, дозволили в Польщі та Угорщині.
За спрощеною схемою можна влаштуватися в основному на низькокваліфіковану роботу на термін до трьох місяців, дозволений правилами в’їзду в країни ЄС. Про це пише сайт strana.ua, який зібрав розповіді заробітчан.
За час перерви ледве встигаєш відвідати туaлет. Марія Тарнавська із Тернопільської області два місяці тому влаштувалася за оголошенням в інтернеті на роботу в польському Гданську у цех з обробки та фасування курячих лапок.
“Оформляла документи через фірму-посередника, – розповідає Марія Тарнавська, – Вони так красиво все розписували. Мовляв, витрачати нічого не треба, все будете відкладати. На ділі виявилося, що за ці гроші три шкури знімуть. За українськими мірками, а особливо для жителів села, зарплата, здавалося, космічна – 85 гривень за годину. У місяць виходить близько 16-17 тисяч гривень.
Робота в холодильнику з температурою +14°С в цеху по 16-18 годин на добу на ногах, нічні та денні зміни, з одним вихідним у неділю. Потрібно почистити кожну лапку, щоб навіть цяточки на було. Часто штрафують на рівному місці. Вибіг перекypити на пару хвилин не в перерву – штраф. Погано, на їхню думку, почистив лапку – ще один. Все вигадують, щоб не доплатити. Знайомі жартують, що так і свої лапки скласти можна. Перекусити не завжди встигаю. Годують двічі на день безкоштовно: в першу перерву суп з канапкою, у другу – котлети з кашкою. Є дві перерви по 20 хвилин, але за цей час встигаєш хіба що зняти з себе робочий одяг і піти в туaлет, якщо туди немає черги. Так що я тут схудла на сім кіло і далі тану”.
Недоплачують при розрахунку. “Через сайт і фірму влаштувався на будівництво нового цеху під Варшавою. Після приїзду готуйтеся почекати у них на хостелі пару днів, поки вас оформлять, – каже Юрій Ардель із Львівської області, – В договорі є такий пункт: якщо не відпрацьовуєш три місяці, то можуть зняти з зарплати більше 4 тисяч гривень. Навіть вираховують перерви на обід, хоч пишуть в оголошенні, що харчування безкоштовне. В кімнаті тісно, по 4-8 чоловік сплять. Авансу можна і два тижні чекати, а дають по 850 грн не більше.
В результаті при розрахунку заплатили не те, що обіцяли. Розповідали спочатку про розцінки 80 гривень за годину, а потім, мовляв, підвищать до 110 грн. В підсумку заплатили лише 80”.
Штрафують за кожну дрібницю. “На курях, рибі, на м’ясокомбінатах що в Польщі, в Угорщині робота суперважка. Обробляти тушки треба великим ножем. Робота якщо не конвеєр, то бригада по 5-7 чоловік. У бригаду ставлять двох новачків, які ніяк не зможуть відразу справлятися з роботою, – каже Валентина Татаринська з Хмельниччини. – Мокро і холодно. Житла і харчування дармового немає – все вираховують після оплати праці. Просто не кожен роботодавець про це чесно говорить. Але заробити реально. У мене виходило близько 18 000 гривень на місяць в еквіваленті.
Правда, можна потрапити на гроші, якщо не оформлятися толково. Один знайомий приїхав до Польщі на завод, підписав не читаючи якийсь папірець. Через місяць надірвав спину і вирішив на час повернутися в Україну, щоб підлікуватися. А коли прийшов до пана за розрахунком, той йому виставив рахунок за неустойку 10 тисяч гривень”.
Микола Бевз, Закарпатська область: “Земляки багато п’ють і крадуть”. “Спочатку я їздив в Угорщину на будівництво, арматурником. Влаштуватися мені допоміг кум, який вже працював там два місяці. Платять чистими приблизно 170 тисяч форинтів в місяць (20 тисяч грн). хотілося заробляти до 30 тисяч грн, але для цього потрібно працювати по 12 годин мінімум. але світлового дня не вистачить. Виходить максимум десять годин, і то влітку. А як дощ, сніг або вітер сильний – немає роботи. А немає роботи – немає і заробітків. і взагалі – зараз на вулицю підіть і просто погуляйте на холоді. А потім уявіть, як ви ще й тягаєте холодну, брудну і мокру арматуру. Лікарняний – ваш, це однозначно. Хоча відносяться до працівників добре, умови непогані і платять вчасно. На будівництвах практично немає нелeгалів. Часто бувають перевірки.
Прикордонники і поліція навідуються на об’єкти і в гуртожитки із заробітчанами (кажуть, після безвізу стали суворіше перевіряти українців, щоб не залишалися більше трьох місяців працювати “начорно”). За деяких наших хлопців соромно стає – п’ють, тягнуть все, що погано лежить. Краще такимдома залишатися і не ганьбитися. А то місцеві потім всіх українців aлкaшaми і злодюгами вважають.
За п’янки, дeбоші, злодійство тут відразу дають стусана під зaд, без розмов. Заробленого ясно, що не отримаєш. Після Угорщини я поїхав до Польщі, вже через посередника. Перший раз мене обдурили, потім сам шукав роботу, міняв одну за одною. Зараз оператором на автозаводі вже постійно працюю, отримую до 18 тисяч гривень на місяць і їхати звідси не збираюся. Хто приїхав і потрапив на погане місце, не сидіть. Ви вже і так з дому виїхали. Боріться, шукайте і забудьте про посередників.
Якщо ви вже все-таки зважилися виїхати за кордон на роботу, то почніть з друзів, які вже працюють за кордоном на перевірених місцях, нехай навіть за невелику зарплату, але оформлених легально. На місці можна шукати щось краще. Посередники дають ті вакансії, на які люди або не хочуть їхати з різних причин, або потрібна серйозна кваліфікація. На крайній випадок можна пошукати нормальну роботу в селі – там просто немає людей і нікому працювати. А так роботи в Польщі та Угорщині вистачає, тільки ледачий не знайде. Але хороших місць реально мало “.
Голова управління інвестиційної політики Львівської облдержадміністрації Роман Матис запропонував своє бачення зменшення еміграції. На його думку, повернути заробітчан додому можна за допомогою трудової міграції всередині підприємств. Коли працівники української фабрики тимчасово їдуть працювати у її філію за кордоном.
