– А чому ти до нас не хочеш йти? – запитав дідусь свого онука.
– Тому що у вас брудно – відповів йому малюк, якого дід, сьогодні забрав з дитячого садка.
– І коли це у нас брудно було, завжди ідеальна чистота і порядок, – здивовано відповів йому немолодий чоловік.
– Ні у вас, брудно – наполегливо повторила дитина, ще більше засмучуючи старого.
І для нього, це були ще не всі неприємні емоції, в той день. Увечері з галасом і не надто підібраною лексикою в квартиру бабусі і дідуся Антона заявилася з роботи його мама, Наталія.
– Хто вам дозволив забирати його з садка, я сама його забираю, це моя дитина – волала вона на всю квартиру.
У цей момент діду стало зрозуміло, хто навіяв дитині що в їх з дружиною квартирі, де завжди ідеальна чистота – брудно.
— І за що вона нас так не любить, – подумалося тоді, Поліні Віталіївні, бабусі Антона. – Ну з сином нашим вона розлучається, але ми ж тут до чого, і дитина?
– Ще раз заберете сина з дитячого садка без мого дозволу, я заявy напишу на вас – шикнула обурена невістка і грюкнувши дверима вилетіла з квартири.
Але ж дід спеціально відмовився від роботи, звідки звільнився три роки тому і куди його нещодавно знову покликали. Спеціально, аби можна було приділяти час онукові.
Він з тих чоловіків, які люблять дітей і бавлять їх з самого першого дня. Дзвонив невістці, просив одуматись і дозволяти бачитись з маленькою копією його сина. Де там? Ніяк і все тут.
Він навіть на роботу повернувся, аби не сумувати так. Але не подіяло. Його не стало весною. Згас мов свічечка. Щодня просив невістку про побачення з онуком.
А невістка наймає няню, аби хоч хтось допомагав з дитиною. Виявилось, що колишньому чоловіку син і не потрібен, а її батьки теж не хочуть брати на себе відповідальність і допомагати донці. Вона б і рада вже свекру малого віддавати, так нема ж його.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.