Щодо того, яке свято українці святкували в ніч з 13 на 14 січня, Церква та науковці досі мають протилежний погляд.
Перед Різдвом Христовим в Україні традиційно готують святу вечерю із 12 пісних страв. А 13 січня в деяких регіонах подають щедру вечерю — ковбаси, печене порося, смажену печінка та млинці як символ Сонця і родючості.
Яке свято відзначають таким чином? Пояснюють отець Володимир Скочій, священик УПЦ КП, та Рустам Рисак, етнограф.
— Що Церква святкує 13 січня?
о. Володимир: — За церковним календарем це день преподобної Меланії Римлянки. Меланія була донькою багатих батьків, вони видали її заміж за вельможу. Коли в подружжя помер новонароджений син, Меланія сказала: таким чином Господь дав їм знак присвятити своє життя Йому. Відтоді подружжя суворо дотримувалося посту, розпродувало свої маєтки і за отримані гроші викуповувало з полону рабів, будувало храми, давали гроші нужденним, монастирям. Меланія шила одяг для бідних, переписувала книги. Багато молодих дівчат-язичниць, дивлячись на її благочестиве життя, прийняли християнську віру. Саме її пам’ять Церква і вшановує цього дня.
Р. Рисак:
— 13 січня у церквах відбуваються урочисті Богослужіння, щоб наприкінці року (за старим стилем) подякувати Богові за вже одержані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Святвечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: ковбаси, холодець, шинка… Наддніпрянська Україна святкує Щедрий вечір як свято різдвяного циклу. А в Галичині він напередодні Водохреща.
— А звідки узялася традиція, що у ніч на Старий Новий Рік “гуляє Маланка”, чоловіки перевдягаються у жінок, жінки у чоловіків, водять козу?
Р. Рисак:
— У народній традиції дохристиянський та християнський обряди об’єдналися , і постала відома традиція — водіння Меланки увечері напередодні Старого Нового року і святого Василія Великого, яке за церковним календарем святкуємо 14 січня. Ватаги ходили по селі, вітаючи господарів і бажаючи всіляких благ. Серед них один був у жіночому одязі, його називали Меланкою, а жінка — в чоловічому, Василь. Уранці йшли спалювати Дідуха і стрибати через вогнище, аби не вчепилася нечиста сила. А опісля посівали зерном, бажаючи достатку і гарного врожаю.
Наші предки-язичники цього дня ворожили, аби дізнатися, чи урожайним буде рік, а дівчата — щоб дізнатися, чи цього року вийдуть заміж. Також цього дня особливо щедро годували тварин, бо вірили, що вночі з неба спуститься Щедрий бог, який розпитає їх, чи добре ведеться у господаря. Якщо так, все буде гарно плодитися, а коли ні, то Щедрий бог забере і те, що є в хлівах.
— А з чим пов’язані бійки після маланки?
— Це відгомін тих часів, коли під час бійок дівчата вибирали собі найсильніших та найвитриваліших наречених, — додає етнограф Марія Гуменюк.
Читайте також:ЯКІ ЗНАКИ ЗОДІАКУ ЗНАЙДУТЬ ЛЮБОВ, А ЯКІ ВТРАТЯТЬ У 2017 РОЦІ
