Найголовніша ознака заздрості – вона дуже проста і помітна. Але вона ж бо і заплутує нас зазвичай. Тому що той, кого ми вважаємо другом, родичем, нас шкодує, коли у нас трапляється щось погане. Навіть дивно! Досить прохолодно до нас ставилася людина, наприклад. Критикувала, засмучувала різкими словами, навіть висміювала. Не хвалила за успіхи, не підтримувала в починаннях … А ось сталося погане – і вона абсолютно змінила до нас відношення!
Напевно, ми помилялися на її рахунок? Напевно, вона добре до нас ставиться. Випитує подробиці, охає, ахає, дає поради і навіть пропонує допомогу. Невелику, але допомогу! І знову дізнається, як це ми так дали маху і потрапили в халепу. І чому чоловік кинув? Треба ж, який негідник. Що він сказав на прощання? Що ми відчули? Ось таку участь раптом починає проявляти людина, якщо у нас трапився важкий життєвий період . І ось такий інтерес до нас прокинувся. А ми ж людину підозрювали в заздрості!
І правильно підозрювали. Тому що людина, що заздрить відчуває дискомфорт, коли заздрить. Активізуються ті ж ділянки мозку, які відповідають за фізичну біль. Їй насправді боляче від заздрості, тому вона нас і ненавидить в душі! Антропологи пишуть: кулаки заздрісної людини стискаються, вона напружена, їй дуже важко бачити наше благополуччя … І тут стається з нами погане! Можна тільки уявити, яке полегшення відчуває заздрісник. Біль минула! Адже тепер немає предмета заздрості, ми в халепі. Нам погано. А їй добре! Тому вона і насолоджується подробицями. Ласує ними. І на радощах навіть готова нас пробачити. І трохи допомогти, щоб насолодитися сповна видовищем нещастя і втрати. Або ганьби і недуги…
Ось в цьому і причина зміненого ставлення. Придивіться: ви побачите усмішку, приховану і малопомітну, як у античних статуях, на обличчі заздрісника. Він так задоволений, що погано приховує свою радість. І за словами співчуття вона дуже навіть відчувається … Заздрісник знову і знову спонукає вас розповідати про нещастя, яке вас спіткало. А коли проблема вирішиться або пройдуть важкі часи, все повернеться як і було раніше. І заздрісник знову стане діставати нас, пліткувати за спиною, дивитися очима-буравчиками, знецінювати і принижувати …
Ось головна ознака заздрості. Просто в халепі ми втрачаємо пильність і спостережливість. І приймаємо розради заздрісника, хоча в душі все протестує … Що ж, навіть таке “співчуття” краще, ніж ненависть. Але не варто бути відвертими з тими, хто впивається вашою халепою і втратою ..”.
Анна Кір’янова
