fbpx

До невісточки з дитям і не підходь. Все вона сама знає і вміє. На будь-яку мою пораду у неї є спростування узяте з просторів інтернету. Я все розумію, але ж не її ставлення до немовляти

Я завжди раділа своїми відносинами з єдиною невісткою. Вони з сином дуже красива пара. Так люблять один одного, що обидва сяють і радують нас, батьків. Такі відносини в наш час дуже велика рідкість. Тому ми всіляко намагаємося допомагати їм.

Молоді живуть разом з нами. Квартира дозволяє не набридати один одному. Та й її розташування в центрі міста дуже зручно для життя. Одним словом, сім’я у нас прекрасна і щаслива.

Два місяці тому в нашій сім’ї сталася знаменна подія – народився наш перший онук. Нашому щастю немає меж. Цей малюк дуже довгоочікуваний. Але мене дуже турбує поведінка невістки по відношенню до дитини.

Вона не хоче виконувати елементарних правил поведінки з немовлятами. Вологе прибирання в кімнаті проводиться вкрай рідко. Може цим зайнятись лиш один раз на день, та й то, після кільканадцяти моїх нагадувань. У повзуночках і кофтинці дитя у неї, сповивати вона мені його не дає. Та ще й досить таки не гарно реагує на те, коли я розповідаю, як потрібно насправді це робити.

Онук може довго пхинькати у своїй колисочці, перш ніж невістка візьме його на руки. Може стояти над ним і похитувати колисочку, замість того, щоб просто пригорнути малюка. Річ у тім, вона не хоче його балувати своєю увагою, щоб згодом він не сидів у неї на руках постійно.

Але мої доводи на невістку не діють. Вона прямо мені так в очі і каже: «Не втручайтесь в виховання моєї дитини. Я знаю що роблю. Часи змінились і підхід до виховання також».

Намагаюся переконати її змінити своє ставлення до сина. Наводжу доведені наукою факти, що дитинка в такому віці потребує материнської ласки і любові. І як можна більше їх має бути. Але вона непохитна. У мене немає слів. Показує мені відео з інтернету якесь. Та я теж назнімаю і кину туди, хіба це має хоч якесь відношення до реального життя.

Я ночами не сплю. Чоловік сміється з мене і каже, що я за нашим сином так не переймалась, як за онуком.

Так і є, не переймалась. Бо не розуміла, як потрібно. Як він виріс у мене здоровим при такій, як я мамі, я досі не втямлю, але ж зараз я мудріша і досвідченіша, от тільки слухати мене ніхто не хоче.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page