Десятирічний босий хлопчик, тремтячи від холоду, стояв перед вітриною взуттєвої крамниці, як зачарований. До нього підійшла якась жінка.
– На що ти з такою цікавістю дивишся? – запитала.
– Прошу в Господа Бога пару черевиків, – відповіла дитина.
Жінка взяла його за руку, увійшла в крамницю і замовила в продавця шість пар черевиків.
Після цього попросила миску води й рушник.
Пішла з хлопчиком у службове приміщення, помила йому ноги та витерла їх рушником.
Продавець приніс черевики.
Жінка взула його в одні з них і заплатила. А коробки з рештою пар черевиків дала хлопчикові в руки.
Погладила його по голові і сказала:
– Тепер тобі вже ліпше, маленький?
– Хлопець ухопив її за руку й, дивлячись на неї захоплено, запитав:
– Чи Ви – дружина Господа Бога?
Жінка була розчулена.
Бруно Ферреро