fbpx
Дозвілля
Десять років я вперто намагалась перевиховати чоловіка. УКовтаючи сльози намагалась вивести його з-під опіки мами і бабусі. Навіть до спеціалістів зверталась, усе, аби він хоч трошки подорослішав

У мого колишнього чоловіка досить таки дивна родина. Його виховувала мама і бабуся і для них він назавжди залишився маленьким хлопчиком, якого вони повинні захищати. Навіть коли він виріс під два метри з вагою у сто тридцять кілограм – вони ладні на руках його були носити і ротика витирати після їжі.

Наш з ним шлюб тривав близько десяти років. Я не одразу зрозуміла, що і до чого. Потім, коли прозріла вирішила спробувати заохотити його стати більш самостійним і відповідальним. Вірила в свої сили і нашу любов до останнього, але врешті здалась. Ну не можна врятувати людину, яка не хоче аби їй допомагали. Розлучені ми вже близько року і я виховую двох прекрасних дітей. І ось саме тут починається найцікавіше.

Моя колишня свекруха поводить себе злегка дивно. Якщо її сину власне все одно, що я його залишила, то вона сприйняла наше розлучення, як особисту образу. Тепер вона телефонує мало не щодня і говорить таке, від чого мурахи спиною бігають. А ще вона їздить по ворожках (я це знаю достеменно, адже ж живемо в одному місті) з єдиною метою – наврочити мені і дітям. Вони бачте теж бабусі не догодили чомусь, хоча люблять її і дуже. У мене перед дверима квартири почали з’являтись якісь незрозумілі предмети, або двері облиті чимось.

За себе я не надто переймаюсь, а ось за дітей відверто лячно. Можливо з неї лиш гроші там беруть і все, але ж є на світі і темні сили. Я людина віруюча і ходжу з дітками до церкви, постійно їх причащаю.

Підкажіть, як захистити себе і дітей від такої панянки. Переїхати не варіант, адже зараз і так жити не просто, а одній з двома дітьми і поготів. А робити щось потрібно, бо не звертати уваги у мене не виходить. З усіх сил вдаю, що мені усе одно, але ж я не заліза.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.