Були теплі, хороші, дружні стосунки, майже родинні. А потім раптово скінчилися. Змінилися. Зникло тепло, радість, ласкаве звернення, увага…
І людина страждає, мучиться, намагається повернути хороше. Іноді не треба цього робити. Тому що вами зманіпулювали, як модно зараз говорити.
У однієї жінки був просто чудовий колектив на роботі. Колеги замінили їй і сім’ю, і друзів. Тепле дружнє спілкування було в колективі. Часті посиденьки в кафе після роботи, м’яке звернення просто по зменшувальному імені, ласкаво: “Ірочка”, всі на “ти”, як давні друзі.
Їздили в подорожі разом. Разом відпочивали на морі. Корпоративні свята завжди проходили тепло і радісно. Пили каву і чай, пригощали один одного ласощами, у загальному холодильнику лежали загальні цукерки і тістечка… Просто мрія, а не колектив. Вірні друзі та близькі люди, а не колеги. А потім жінці дали підвищення, досить серйозне. І підняли зарплату вдвічі, – вона мала працювати над великим проектом. І, знаєте, відносини змінилися. Кардинально змінилися.
Її перестали запрошувати … на каву. Стали дивитися холодно і відчужено. І не покликали в поїздку на вихідні в будинок відпочинку на природі. Взагалі перестали кликати куди- небудь. Тепло змінилося лютим арктичним холодом відразу.
І звати жінку стали не “Ірочка”, а холодно так: “Ірина Олександрівна”, якщо доводилося до неї по роботі звертатися. Така ось разюча зміна сталася.
Жінка дуже переживала і намагалася все налагодити. Посміхалася запобігливо, купила велику коробку дорогих тістечок, говорила компліменти… Вела себе як дитина, з якою не розмовляють через її поганий вчинок. Тістечка не чіпали, вони так і засохли в холодильнику.
І душа жінки почала засихати від переживань, вона відчувала провину за своє підвищення. Напевно, її несправедливо підвищили! Так якщо навіть і справедливо, – відносини важливіші. Так холодно і важко стало на роботі!
А потім подруга цій жінці сказала: “ти навіщо ходиш на роботу” Гроші заробляти? Правильно? Розвиватися як фахівець. Правильно? Досягати успіху, вірно? Так чого тобі ще треба? Відкрито не нападають. Заподіяти тобі зло не можуть. Це чужі люди, розумієш? І їх тепло або холод тебе мало стосуються.
Маячню якусь влаштували на роботі. Робота – це не сім’я і не друзі. І не зграя розбійників, які бенкетують разом і веселяться. Плюнь на це все. І просто працюй, дотримуючись ввічливість! “.
Добре, що у цієї Іринки залишилася подруга зі здоровим глуздом. Ірина Олександрівна продовжила працювати і завершувати свій відмінний проект. Вона формально віталася. Формально прощалася.
А решту часу віддавала роботі. І звітувала перед начальством, – спокійно і впевнено. А обідати ходила в кафе поряд з роботою. А пити чаї та кави їй просто ніколи було. Можна вдома попити.
Жінка перевела відносини в формальні. І потім успішно впоралася з керівництвом відділом. А потім далі пішла на підвищення, намагаючись не заводити надто теплих відносин з колегами і підлеглими. Вона була ввічливою, діловитою, справедливою, не порушувала кордонів ніколи і виявляла повагу. Більше ніхто не кликав її “Ірочка”. Але її це влаштовувало. На роботі краще на “ви” і “Ірина Олександрівна”…
Теплі стоcyнки – це дуже добре, звичайно. Але це іноді – спосіб вплинути на вас. Відрегулювати вашу поведінку. Бути примушеним робити те, що завгодно іншим.
Теплі неформальні відносини на роботі або з сусідами, наприклад, можуть в будь-який момент скінчитися. Раз – і настав холод. Ви стали ізгоєм. Ви більше не друг і не родич. Тепер прикладіть зусилля, щоб вас прийняли назад і пригостили цукеркою. Або взяли в будинок відпочинку. Або знову назвали “Ірочка”…
Бачите ж, в вас розчаровані і вас карають?
Формальні відносини – це краще і безпечніше в таких випадках. Сусіди і колеги – це не близькі родичі. Не сім’я. Не друзі. А на роботу ходять працювати і заробляти гроші. Розвиватися як фахівець. Досягати кращого положення.
І заподіяти вам стpаждання можуть тоді, коли ви самі занадто зближаєтеся з іншими, приймаєте їх за близьких людей і починаєте залежати від їх емоційного ставлення до вас. Тоді з’являється потужний важіль впливу. Трохи що не так, – вас піддають остракізму і позбавлять тепла. І тістечка не дадуть.
Тістечка і каву ви купите собі самі. На свою зарплату, заради якої ви і працюєте, правильно? А залежати емоційно від чужих людей не треба. Формальні відносини недарма придумані. Це захист від маніпуляцій, це прості правила, яких легко дотримуватися.
Не шукайте любові і розуміння у тих, хто в будь-який момент може змінити ставлення до вас. Згадайте про свої істинні завдання і цілі. Вітайтеся, прощайтеся, спілкуйтеся по роботі з цифрами і фактами в руках.
А поїхати до моря або сходити в кафе краще з справжніми близькими людьми, які щиро радіють вашим успіхам.
Анна Кір’янова
