Українці намагаються захистити себе від керівників-самодурів або й відвертих аферистів. У цьому допомагають можливості інтернету, де можна анонімно розмістити інформацію про набутий досвід у тій чи іншій фірмі, йдеться в сюжеті ТСН.
Марина Ананська розповіла свою історію: заради роботи в столиці вона перебралася з Черкащини, влаштувалася адміністратором до міні-готелю, але після місяця роботи її звільнили без пояснень і виплати зароблених грошей.
“Коли я на чергову зміну передзвонювала, виходити чи змінився графік, мені сказали, що ви не працюєте, ми вже взяли нових співробітників, бо ви кудись пропали”, – розповіла жінка. Потерпіла твердить, що керівництво готелю щодня “годує” її обіцянками сплатити борг. Домовитися з працедавцем Марині не вдалось і в присутності журналістів видання – у приміщення її не пустили, а телефоном пояснили, що не чекають і варто підійти наступного дня.
Таких історій можна зустріти тисячі, тому аби помститися нечесним працедавцям і застерегти довірливих співгромадян від халепи українці почали публікувати їх в мережі. У “чорних списках” люди здебільшого анонімно скаржаться на невиплати зарплат і хамство. “Безперечно, дуже багато відгуків стосується сфер гостинності, тобто ресторани, готелі, магазини, сфери продажів. Тому що там достатньо велика плинність кадрів в силу специфіки”, – пояснює спеціаліст міжнародного кадрового порталу Катерина Криворученко. Юристи ж звертають увагу на те, що через бажання якомога швидше знайти роботу люди сам втрачають пильність і забувають прості правила. “Необхідно зафіксувати умови, про котрі домовилися співробітник і роботодавець”, – нагадує правник Тетяна Андріанова.
Читайте також: Zara, Mexx та Hugo Boss: українські швачки розповіли про зарплати та надважкі умови
Окрім того, в боротьбі з нечесними керівниками не завадить і рішучість відстоювати власні права, як це зробив 33-річний бухгалтер Володимир Бєлік, якому після наміру звільнитися вирішили не виплачувати зароблені гроші. “Юрист склав заяву в головне управління поліції про кримінальне правопорушення, бо неповернення трудової і невиплата зарплатні, згідно однієї зі статей Кримінального кодексу України, є кримінальним правопорушенням”, – розповів він. Після цього роботодавець усі свої зобов’язання стосовно робітника виконав.
Перевірка скарг працівників на нечесних роботодавців належить до компетенції Державної служби праці. Інспекції мають повноваження з’ясовувати обставини суперечки, а в разі відмови в допуску та ігнорування вимог роботодавцям загрожує штраф у 320 тисяч гривень. Окрім того, суб’єктам підприємницької діяльності доведеться додатково сплатити майже по 100 тисяч гривень штрафів за кожного неоформленого належним чином працівника. Стягнути ж власні зароблені кошти працівникам доведеться з роботодавця через суд.
