Медики, які отримують в цій країні одну з найнижчих зарплат, вимушено йдуть «на другу зарплату» дистриб’юторами фармакологічних компаній, виписуючи хворим не те, що допоможе, а то, що «порадить» виробник.
Про це пише comments.ua з посиланням на видання Дзеркало тижня.
Як зазначає автор публікації, не випадково за обсягами продажів в українських аптеках (підсумки 2015 го) лідирують «Актовегін» (заборонений в США, Канаді та країнах Західної Європи, ефективність якого клінічно не доведена), «Но-шпа», «Нурофен» і «Немісил». Препарати від серцево-судинних захворювань в рейтингу вище десятої позиції не піднімаються, хоча саме ці хвороби є основною причиною смертності в Україні.
Також повідомляється, що найбільшу питому вагу (близько 70%) від загальних витрат маркетингових програм фармвиробників припадає саме на «просування препаратів серед лікарів».
У системі охорони здоров’я три учасники процесу – громадяни, держава і медики. Ситуація не влаштовує всіх. Люди змушені оплачувати ліки та послуги з власної кишені. Лікарі, по суті, стоять перед вибором – бути «жебраками», шукати милостиню, або «рекетирами», вимагали гроші.
Держава щороку втрачає як людей, так і кошти, що йдуть на функціонування неефективної системи, – зазначив експерт групи РПР «Медична реформа» Олександр Ябчанка. – В ідеалі, держава повинна була б задекларувати гарантований пакет медичних послуг і закуповувати його у тих, хто їх надає. Громадянин же, в свою чергу, повинен визначати тих, у кого саме ці послуги потрібно закуповувати, за принципом «гроші ходять за пацієнтом». Нічого складного в цій схемі немає, вона функціонує в усьому світі, і на рівні міністерства і уряду декларується саме цей принцип.
Читайте також: Ситуація контрольована й епідемії немає: лікар про екзотичний вірус Коксакі (відео)
