У спецпідрозділі ВМС США існує спеціальна вправа: людині зв’язують руки за спиною та щиколотки і кидають в басейн глибиною 3 метри.
Завдання – вижити впродовж п’яти хвилин.
Це випробування не для кожного. Так тренують “морських котиків” – спецпідрозділ ВМС США. Велика частина новобранців зазнають невдачі. Переважно людина впадає в паніку і починає кричати, щоб її витягли. Дехто намагається плисти, але йде під воду, і їх доводиться виловлювати і відкачувати.
Але деяким людям все ж вдається впоратися із завданням, і допомагає їм у цьому знання двох досить правил, які суперечать одне одному на перший погляд.
Перше правило парадоксальне: чим більше людина намагається утримати свою голову над водою, тим більша ймовірність того, що вона потоне.
Утримати себе на поверхні води впродовж п’яти хвилин зі зв’язаними руками і ногами неможливо. Більше того, безладні рухи допоможуть піти на дно ще швидше.
Суть полягає в тому, щоб розслабившись дозволити собі опуститися на дно басейну. Потім слід із силою відштовхнутися ногами від дна і, коли вас викине на поверхню, потрібно швидко вдихнути і почати весь процес знову.
Як не дивно, така послідовність не вимагає ні надлюдських сил, ні особливої витривалості. При цьому, навіть не обов’язково вміти плавати, скоріше, навпаки – припинити спроби це робити. Щоб врятувати своє життя не слід опиратися законам фізики, слід їх використовувати.
Друге правило більш очевидне, але також банальне: чим більше паніки, тим більше кисню потрібно, і тим вища ймовірність втратити свідомість і може настати непоправне. Тобто чим інтенсивніше бажання дихати, тим менше буде можливості для цього.
Таким чином, ця вправа не на силу волі і не на фізичну силу. Вона направлена на вміння володіти собою в критичній ситуації.
Чи зможе людина подолати свої інстинктивні імпульси? Чи зможе розслабитись перед обличчям потенційної загрози життю? Чи зможе ризикнути своїм життям заради його ж збереження?
Уміння володіти собою набагато важливіше, ніж уміння плавати. Воно важливіше, ніж фізична сила, витривалість або амбіції. Воно важливіше, ніж розум, освіта і те, як добре людина виглядає у розкішному костюмі.
Це вміння – здатність не піддаватись інстинктам, коли найбільше хочеться саме цього – це одна з найважливіших навичок, яку будь-яка людина може розвинути в собі сама. І не тільки для військової служби. Просто для життя.
Більшість людей вважає, що зусилля, які застосовуються, і винагорода, є у прямій залежності. Наприклад, якщо працюватимемо в два рази більше, то результат буде в два рази кращий. І якщо ми вдвічі більше приділятимемо увагу своїм коханим, то і нас будуть любити в два рази сильніше. Або якщо ми будемо кричати в два рази голосніше, то наші слова стануть настільки ж переконливішими.
Однак така пряма залежність отримується тільки в найпримітивніших, нудних і одноманітних речах – при заповненні документів, при водінні автомобіля, при прибиранні житла і т.д. У всіх цих випадках, якщо ви робите щось впродовж двох годин, то отримуєте в два рази більше, ніж якщо б ви це робили впродовж години. Але це пов’язано з тим, що тут не потрібно думати або винаходити.
Але одноманітні механічні дії становлять меншу частину нашого життя. Більша ж частина нашої діяльності складна, і вона вимагає розумових і емоційних зусиль.
Таким чином, більшість видів діяльності відбувається по закону спадного зростання, який свідчить, що з якогось моменту збільшення вкладень не приносить еквівалентної віддачі.
Простий приклад – гроші. Різниця між заробітком в 10 000 і 50 000 величезна, вона змінює життя. Різниця ж між заробітком в 110 000 і 150 000 доларів вже не здається такою суттєвою, а різниця між заробітком в розмірі 1 110 000 і 1 150 000 взагалі знаходиться в межах статистичної похибки.
