Власне лише у цьому моє питання. Колишній чоловік відсудив половину двокімнатної квартири, де ми проживаємо з дитиною.
Скільки я пережила з цього моменту – словами не передати! Зараз у нього наступна нова хвиля “нелюбові” до мене – грозиться продати свою половину. Не сплю другу добу.
Викупити зараз його часину я не зможу.
Зараз у мене дуже непростий періоди на роботі, хоча раніше були такі заробітки, що можна було хоч позику взяти. Левко живе зараз у двокімнатній квартирі, купленій ним до шлюбу з новою родиною.
До мене висуває умови: він не продасть свою частку у нашій квартирі, якщо я візьму всі витрати на дитину на себе, відмовлюся від аліментів і дитина вступить до престижного вишу. Тоді у 18 доньчиних років він перепише свою часину на неї, якщо я буду добре поводитися.
Це просто в голову не вкладається. Не можна бути 8 років на випробувальному терміні, бо у мене немає довіри до нього і я не знаю, що може за ці вісім років йому в голову зайти.
От чекаю, може бог покарає, а все ніяк, півроку молюся і все марно. Невже за такі вчинки не буде відплати?
