fbpx
Дозвілля
Чоловік рахував кожну копієчку. Вважав, що витрачаються його гроші невідомо куди і взагалі, те що я наразі в декреті і не працюю – це нонсенс. Ну що ж! І вирішила я йому довести, що все, що він робить це нормально і нічого такого в цьому немає

П’ять років тому я вийшла заміж, через рік у нас з’явилася дитина. Природно, що перебуваючи в декреті, я була на утриманні у чоловіка. Я не бачу в цьому нічого такого. Кожен нормальний чоловік повинен вміти забезпечити свою сім’ю, адже це його обов’язок! Але ось мій чоловік бачить ситуацію по-іншому.

Коли з’явився малюк, наші відносини зіпсувалися. Я думаю, що багато хто знайомий з цим. Втома давалася взнаки! Але з часом стало складно. Не розумію чому, але чоловік почав виказувати своє невдоволення. Прийде з роботи і починає – то вечеря ще не готова, то страва не смачна! Ніби й не розуміє, що у мене повно турбот по дому! Міг би і промовчати! Загалом, відносини стали трохи іншими! Але це ще нічого! Трохи пізніше мій чоловік став говорити мені про те, що втомився утримувати нас сам і хоче, щоб я виходила на роботу! Бачте, я тільки витрачаю його гроші! Я не розумію, до чого взагалі ця розмова? Адже до декрету я працювала і ніколи не жила за його рахунок! Чому зараз це стало так важливо?

У якийсь момент я не витримала і вирішила влаштуватися на роботу. Я можу самостійно заробляти достатньо грошей для утримання своєї родини! Через якийсь час я знайшла хорошу роботу з хорошою заробітною платою. Нехай це виглядає як хвастощі, але отримувала я так само як мій чоловік, часом навіть більше. Мене дуже вразили слова чоловіка про те, що я сиджу за його рахунок. Я вирішила, що візьму всі витрати на себе і покажу чоловікові, що це не так вже й важко! Хай бачить, що я можу впоратися сама! Не так уже й непросто все це! Може тоді він тоді вибачення попросить!

Я заробляла гроші і утримувала на них нас трьох і няню. Я не брала у чоловіка ні копійки! Всі витрати були на мені. І знаєте, я і слова не сказала йому! Не дорікнула йому жодного разу! Хотів, щоб я працювала – ось тобі, маєш! Хай бачить, що я можу! І найцікавіше те, що мій чоловік абсолютно спокійно ставився до того, що відбувається! Начебто, так і треба! Його зарплата була його грошима, а моя – сімейним бюджетом! Ось так!

Ну а потім я узяла і зібрала його речі. А чому б і ні? Для чого мені він у домі. Аби запах був? Чи щоб усі бачили що є і заздрили?

Не знаю, можливо я десь і не права, можливо потрібно було якось інакше реагувати, але я не змогла. Я й досі, якщо чесно, доводжу йому, що я можу, хоча навряд йому це цікаво.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.