Чоловік пішов до першого кохання, покинувши мене і дітей. Ми з чоловіком побралися рано, йому було 18, мені 21.
Заміж виходила вагітна, через півроку народила двох чудових дівчаток.
Йому було тяжко, працював на двох роботах, щоб забезпечити сім’ю. Після декрету я вийшла на роботу, дівчаток віддали до садка. Обидва працювали, щоб діти нічого не потребували. Я пішла на підвищення, значно зросла зарплата, а чоловік працював на заводі.
Прожили 16 років, дівчаток виростили, а ми тільки й знали, що робота та робота. Я не відразу в цій кругообіг помітила, що чоловік сильно віддалився, став пропадати на роботі днями і ночами, потім змінив роботу і почав працювати цілодобово.
Іноді навіть у вихідні працював при п’ятиденному графіку. Але я настільки довіряла йому, ніколи не могла навіть припустити, що в моїй сім’ї може статися таке. Інтуїція спрацювала, напевно, але якось я вирішила перевірити телефон чоловіка, хоча ніколи це не робила. І як грім серед ясного неба – зрада.
Викликала його на розмову, а він і не відмовлявся, одразу зізнався, що зустрів на зустрічі однокласників своє шкільне кохання і помчало. Сказати, що світ перекинувся, це нічого не сказати. З гарячого наговорила купу всього, виганяла його. Він два тижні збирався, а потім таки пішов до своєї мами.
Я подала на розлучення, нас розлучили. До дітей приїжджав, хоч поговорити з ними так і не дозрів. Як могла, пояснила їм, чому тато пішов, намагалася згладити все, перед дітьми звинуватила себе.Але дівчатка зробили свої висновки та перестали з ним спілкуватися.
Я намагалася налагодити контакт, вигадували їм спільне дозвілля – кіно, поїздки на рибалку, на природу.
Начебто все налагодилося, ми з ним теж помирилися, дітей відправили до бабусі на канікули, почався медовий місяць, хоч він так і не повернувся до родини, так і продовжував жити у мами.
А потім я завагітніла. Не можу описати словами, що мені довелося пережити, коли сказала йому, але результат — я одна з трьома дітьми, а він, як і раніше, живе у мами, ходить до свого шкільного кохання і не знається з дітьми.
Довелося з коханкою поспілкуватися, вона заявила, що той факт, що у нас буде третя дитина, нічого для неї не змінює, вона все одно будуватиме стосунки з ним. От якось так.
Я народила сина, від образи поставила у свідоцтві про народження прочерк у графі батько, і заборонила колишньому чоловікові наближатися до нього. Він тільки приїжджав подивитися на сина, коли я вийшла з пологового будинку, подивився хвилин десять і поїхав.
Більше ми його не бачили. З дітьми він не спілкується, хоча гроші на дівчаток справно переказує.