Головна

Дозвілля

– Ну що, скептику мій, – переможно мовив Андрій, роззуваючись у коридорі. – Чому не зустрічаєш героя з оркестром? Я офіційно працевлаштований!
Дозвілля 0
Життя часом робить такі круті віражі, що не встигаєш за кермо вхопитися. Наш сімейний поворот стався на початку лютого. Фірма, де мій Андрій майже вісім років пропрацював провідним
– Сину, Марічці ми лише допомогли з першим внеском, усе інше вона заробила і сплатила сама, – вкотре пояснював батько. – Влаштуйся на стабільну роботу, почни відкладати, і ми підставимо плече.
Дозвілля 0
Ми з моїм Богданом разом уже майже чотири десятиліття. Скоро будемо збирати всю родину за великим столом, щоб відсвяткувати рубінове весілля. Дивлюся на спільні фотокартки, де ми ще
– Усе це старе ганчір’я – на смітник, – розпоряджався він, пакуючи речі бабусі Юстини у великі чорні пакети. – Воно тільки сирістю й хворобами пахне. Пора жити для себе.
Дозвілля 0
Шість років мого життя минули під монотонне цокання старого годинника та специфічний запах ліків, який, здавалося, назавжди в’ївся в шпалери нашої двокімнатної квартири на околиці Тернополя. Шість років
Мар’яна дивилася на старшого сина й не могла впізнати: дорослий, серйозний, погляд глибокий, точнісінько як у його батька колись.
Дозвілля 0
Дорога здавалася нескінченною. Мар’яна затамувала подих, притулившись лобом до прохолодного, трохи припорошеного пилом скла плацкартного вагона. За вікном у напівтіні весняних сутінків миготіли знайомі й водночас чужі краєвиди:
Коли Марія дізналася про майбутнє весілля, я зітхнула з полегшенням. Ну ось тепер, думала я, декорації впадуть. Вона нарешті прокинеться, переплаче цю звістку і почне помічати інших чоловіків навколо. Але те, що відбулося далі, не вкладалося в жодні межі здорового глузду
Дозвілля 0
За вікном сутеніло, накрапував дрібний травневий дощ, а з кімнати праворуч уже третю годину поспіль долинав глухий, надривний плач. Такий звук зазвичай означає, що у людини земля пішла
– Мамо, чому? – тихо, але твердо запитала я, дивлячись їй прямо в очі. – Чому ти не можеш просто порадіти за нас? Коли Тарас купував квартиру чи міняв машину, ти світилася від щастя. Чому наші успіхи викликають у тебе лише роздратування?
Дозвілля 0
У кожній родині є свої неписані сценарії, де ролі розподілені ще з колиски. Мені довго здавалося, що наш із братом розподіл – це вияв найвищої батьківської мудрості та
Він щиро вірить, що це просто людяність. Але я бачу, як кожна така послуга, кожен куплений за його ініціативою пакунок продуктів чи полагоджений змішувач на кухні колишньої дружини сприймається нею як невидимий місток назад. Для неї він досі залишається «своїм»
Дозвілля 0
Кажуть, що коли жінка погоджується стати дружиною розлученого чоловіка, вона автоматично підписує контракт на довічне сусідство. У залігших куточках шафи, у звичках чоловіка і навіть у тому, як
– Піду, бо серіал скоро почнеться. А цим «молодятам» давно пора про вічне думати, а не по кущах ховатися, – пробурчала вона на прощання і пошкандибала в бік сірих багатоповерхівок.
Дозвілля 0
Сонце стояло в зеніті, пробиваючись крізь густе листя старого каштана й малюючи на асфальті паркової алеї химерні тіні, схожі на мереживо. В такий полудневий час тут зазвичай панувала
– Зачекайте, – тихо мовила вона, перервавши мою розповідь про оптимізацію робочих процесів. – Валеріє, а ви, випадково, не дружина Андрія Ковальчука?
Дозвілля 0
Співбесіда проходила бездоганно. Принаймні перші двадцять хвилин я була щиро впевнена, що спіймала удачу за хвіст. Мої відповіді звучали чітко, резюме повністю відповідало запитам, а окреслені завдання здавалися
– Ця ніби й нічого, але вчорашня мені сподобалася більше, – зауважив чоловік, навіть не намагаючись стишити голос, коли його син на мить вийшов до коридору.
Дозвілля 0
– Ця ніби й нічого, але вчорашня мені сподобалася більше, – зауважив чоловік, навіть не намагаючись стишити голос, коли його син на мить вийшов до коридору. Мар’яна застигла

You cannot copy content of this page