fbpx
Дозвілля
Батьки дружини це просто «нехороші люди» ну я так особисто вважаю. Коли ми одружилися, у мене були хороші стосунки з її батьками. Купили спільну машину для справи, тесть взяв кредит, а я потім половину вартості віддав за 3 місяці. Ремонти робота все нормально було. Згодом вже почалося

Привіт всім, хотів би поділитися своєю історією. Мені 26 років, дружина молода вчиться на очному. Я працюю, скільки можу заробляю. Але…

Батьки дружини це просто «нехороші люди» ну я так особисто вважаю. Коли ми одружилися, у мене були хороші стосунки з її батьками. Купили спільну машину для справи, тесть взяв кредит, а я потім половину вартості віддав за 3 місяці. Ремонти робота все нормально було. Згодом вже почалося…

Що тесть не працює, що теща вдома сидить. Обоє сидять на шиї у бабусі дружини, тобто у матері тещі добре, хоч пенсія дозволяє. Я на вахті перебуваю, вони мене чекають з грошима. До того дійшло що розетку не може тесть поміняти, я повинен у бабусі в квартирі це зробити, ну я розумію, і завжди все роблю. Але чекати 2 місяці. Мені смішно.

Чомусь чекають допомоги завжди, хоча у мене і дружина, і своя мама є, вона у мене одна живе, їй теж завжди допомагаю, коли вдома перебуваю.

3 дні тому приїхав я додому. У перший же день дай 200 гривень, он чайник додому до своєї матері відвіз зроби, бо там згоріло щось, і завтра потрібно буде їхати у справах в інше місто, відвези мене на своїй машині. Я вже дуже здивований цим всім. Дістали мене ці завдання дрібні, як школяреві. Така злість мене опанувала, я й кажу, що зарплати у мене немає ще і 200 гривень не дам, і в місто я не поїду, бо тільки приїхав і своїх справ повно.

Увечері дзвонять дружині, як тільки мене не обзивали, сказали їй, щоб розлучалася, що не потрібен такий зять. Може в чомусь і праві, але скільки разів я допомагав, а у відповідь тиша повна. А потім ще, ще і ще. Ну вони зрозуміли, що я не відмовлю.

Вибачте я пишу без настрою, в гніві і розчаруванні. Як налагодити правильні сосунки з родиною дружини?

Фото ілюстративне.