Багато років тому сім’я Кларків із Шотландії мала мрію. Чоловік із дружиною трудилися та заощаджували, мріючи про те, що вони разом зі своїми дев’ятьма дітьми помандрують до Сполучених Штатів Америки.
Минули роки і вони врешті-решт назбирали досить грошей. Одержали паспорти і замовили квитки на новий океанський лайнер. Уся родина з нетерпінням і захватом чекала цієї подорожі.
Однак за кілька днів до відплиття наймолодшого сина вкусив собака. Лікар зашив ногу, але повісив карантинний прапор над дверима Кларків. Через ймовірність сказу вся родина потрапила під карантин на 14 днів.
Мрію сім’ї було зруйновано. Вони не зможуть вирушити в подорож до Америки, як планували. Батько, сповнившись розчарування, попростував до пристані, щоб подивитися, як відпливає корабель – без родини Кларків.
Чоловікові було дуже сумно, знеохочений він питав Бога, чому все так трапилося, чому їм так не пощастило?
За п’ять днів звістка, яка неабияк здивувала людство, розійшлася по всій Шотландії та світі – могутній “Титанік” затонув. Непотопний корабель пішов на дно.
Сім’я Кларків мала пливти на тому кораблі, але оскільки їхнього сина вкусив собака, вони залишилися вдома. Почувши цю новину, містер Кларк обійняв свого сина і подякував Богові за те, що він врятував його сім’ю, обернувши їхню невдачу на благословення.
