“У нас народили майже всі жінки, які стояли на обліку з безпліддя. Навіть ті, яким уже за 40…”, – говорить Світлана Хомченко, завідувачка пологовим будинком Авдіївської міської лікарні.
Вона просить її не фотографувати. Не любить, зачіска не та, втомилася: на Авдіївський пологовий будинок лишилося два гінекологи.
Але фото мене цікавить менше, ніж авдіївський рецепт позбавлення від безпліддя: чим можна пояснити те, що ті, хто не міг завагітніти роками, під час війни вагітніють і народжують.
“Стрес, змінився гормональний фон”, – стискає плечима Світлана Анатоліївна – мовляв, який рецепт, самі бачите, що робиться.
В Авдіївці у пологовому 15 ліжок. У день, коли я прийшла, була грандіозна виписка – 4 породіллі з дітками.
В 2015 році тут прийняли 46 пологів, цього року на кінець листопада вже 97.
“Люди потроху повертаються у місто”, – коментує Хомченко збільшення цифр удвічі.
Пологовий у місті один. Але авдіївські жінки народжують не тільки тут, але і в Краматорську, і в Димитрові (Мирнограді), і в Красноармійську (Покровську). І не тільки тому, що війна – часто туди скеровують за направленням, а не бажанням самої жінки.
Коли говоримо про здоров’я породіллі, Світлана Анатоліївна каже про анемії: мовляв, здоров’я – то у дівчат добре, а от харчування – не дуже. “Ну як ти її змусиш на останні гроші купити м’ясо?” – каже Хомченко.
Восени 2014-го, коли місто постійно обстрілювалося, тут народжували при свічках. Світла не було. Води теж. І опалення. Грілися буржуйками, вікна ледь встигали вставляти, але, згадує лікар, зате ніхто не хворів – ні застуд, ні шмарклів.
Пологи приймали на першому поверсі в жіночій консультації. Породіллю клали між двома несучими стінами.
“Було таке, що коли шибки вилітали під час обстрілу, то персонал – ось так лягав на бокси з дітками”, – показує Світлана Анатоліївна.
На момент найсильніших обстрілів у січні 2015-го в авдіївському пологовому лежало 10 новонароджених з мамами
Потім люди виїхали з міста. До травня.
“Коли в травні ми знову приймали пологи, в мене акушерки плакали – так заскучали за своєю роботою”, – розповідає Хомченко.
Після холодів почалося випробування мишами – на Авдіївку було нашестя мишей. Світлана Анатоліївна показує антимишиний пристрій, що досі лежить в її столі.
Харчування у лікарні не здійснювалося більше року. Відновилося лише влітку 2016-го. І зараз є – мам годують.
Весь 2015-й люди мігрували між Авдіївкою та безпечнішими містами – тому і пологів було так мало. А зараз, каже лікар, фінанси в людей закінчилися – всі й повернулися.
І народжують. Бо життя триває, і ніяк інакше бути не може.
Читайте також: У Перемишлі пасажирів відмовилися садити на популярний маршрут “Інтерсіті +” до Києва
