fbpx
Дозвілля
А вже наступного ранку я випадково почула їхню розмову. Свекруха висловлювала чоловікові, що хлопчик зовсім не схожий на свого батька. Моя свекруха поцікавилася, чи впевнений він, що це його дитина? Бути може я  вже була при надії, а його зробила татком? Вона запропонувала перевірити спорідненість і зробити тест нашому синові. Я отетеріла, мені й справді стало лячно

Мені не пощастило. Мама мого чоловіка досить таки цікава жінка. Вона зробила моє життя мало приємним. Мені 23 роки, я вже рік заміжня за її сином, і протягом усього цього періоду я тільки й чула докори. Виявляється, мене не навчили готувати і нормально прибирати в будинку. Чоловік, на жаль, прислухається до своєї мами. Тому захисника в його особі я не бачу.

Ми з моїм тоді ще хлопцем познайомилися на студентській вечірці з приводу закінчення університету. Я і він вчилися на різних потоках і в різних корпусах. Дивно, що за п’ять років ми так жодного разу і не перетнулися. На той момент я зустрічалася з іншим хлопцем. Так вийшло, що якийсь час я мала стосунки одночасно з двома молодими людьми. Але потім я обрала одного, який і став моїм чоловіком. Тільки ось зіграти весілля нам довелось тому, що я була вже на шостому місяці. Я довго думала, хто ж батько малюка? За моїми розрахунками це саме мій чоловік. Але якась частка сумніву залишалася.

Відразу після одруження я переїхала жити до нього і його мами. Зустріла вона мене, м’яко кажучи, не дуже. Я довго вислуховувала, що одружуватися «в такому стані» це звичайно модно у нинішньої молоді, але соромно. А потім, що думати треба головою і так далі. Немов її син зовсім не винен у тому, що трапилось.

Я постійно вислуховувала, як вона, будучи при надії сином робила все, та ще й працювала. А я ж сиджу вдома, і вічно скаржуся, як мені не просто.

Коли малюк попросився на світ – це був рай. Відсутність поруч свекрухи – краса! Але на п’яту добу після появи сина нас виписали і все продовжилося. Тепер було складніше. Вона говорила, що я не можу заспокоїти дитину і не справляюся зі справами по дому. Одного разу я не витримала і сказала їй, що вона могла б і допомогти мені з малюком, адже це її онук. Тоді вона відповіла, що спочатку треба довести це. Ось тут-то я і і сіла. Що це означає? З чого такі думки?

А вже наступного ранку я випадково почула їхню розмову. Свекруха висловлювала чоловікові, що хлопчик зовсім не схожий на свого батька. Моя свекруха поцікавилася, чи впевнений він, що це його дитина? Бути може я  вже була при надії, а його зробила татком? Вона запропонувала перевірити спорідненість і зробити тест нашому синові.

Що ми їй зробили? І все це мати мого чоловіка постійно висловлює йому. А якщо він і справді вирішить провести цей тест навіть, щоб просто щось довести своїй мамі? Я впевнена, що це син мого чоловіка, але маленька ймовірність все ж є. Я не впевнена в результаті.

Не знаю, як мені бути. У мене немає вже сил жити під одним дахом з цією жінкою. Її натяки ні до чого хорошого не приведуть, це вже зрозуміло і так. На квартиру з’їхати поки ми не можемо, бо власних грошей обмаль, а мої батьки в селі живуть, а я туди не хочу. Корови пасти і городи сапати не моє.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com. – заборонено.

Головна картинка – pexels.