Дозвілля
Після того як не стало батька, дочки з чоловіками приїхали впоратися з паперами й уже ділили в думках гроші від квартири, коли в двері подзвонили. Наталя відчинила — і завмерла, побачивши Петра зі Світланою й товстою папкою документів у руках
Після того як не стало батька, дочки з чоловіками приїхали впоратися з паперами й
Дозвілля
Вона не схожа на тебе, вона інша — ці слова Михайла прозвучали як вирок десятирічному шлюбу. Алла дивилася на чоловіка, якого, здавалося, знала вічність, і раптом побачила в його очах те, що змусить її змінити життя назавжди
— Вона не схожа на тебе, вона інша — ці слова Михайла прозвучали як
Дозвілля
— Тату, не пий цю каву, нова мама туди щось кинула! — вигук 12-річного Максима врятував Костянтинові життя, але назавжди зруйнував його ілюзію про ідеальну сім’ю. Коли новоспечений чоловік поміняв чашки місцями, доброзичлива маска красуні-дружини спала миттєво.
— Тату, не пий цю каву, нова мама туди щось кинула! — вигук 12-річного
Дозвілля
— Ганно, мені терміново треба забрати ту сукню назад, бо знайшовся покупець, — заявила Тетяна прямо з порога, навіть не знявши взуття. У той момент я зрозуміла, що “королівський подарунок” від подруги був лише товаром, який мені дали на тимчасове зберігання
— Ганно, мені терміново треба забрати ту сукню назад, бо знайшовся покупець, — заявила
Дозвілля
— Ти принесла в наш дім тільки сором, тож не смій навіть за стіл з нами сідати, — шипів свекор щоразу, коли бачив невістку. Він будував прірву для неї, але не помітив, як сам опинився на її краю, і з неї була лише одна дорога
— Ти принесла в наш дім тільки сором, тож не смій навіть за стіл
Дозвілля
— Ти так хотів солідності та “чоловічих” жестів, Ярославе? Що ж, я дарую тобі свободу від мого гаманця — тепер розраховуйся за ілюзії своєї мами сам. Побачимо, на скільки вистачить вашого “статусу”, коли замість ключів від авто на столі опиниться рахунок, який вам нічим крити.
— Ти так хотів солідності та “чоловічих” жестів, Ярославе? Що ж, я дарую тобі
Дозвілля
—Ти думав, Ярославе, що один вмієш наймати акторів? Поки твоя справжня мама вихвалялася перед “невісткою” твоїми таємними статками, Софія Кирилівна записувала кожне слово для мого адвоката.
—Ти думав, Ярославе, що один вмієш наймати акторів? Поки твоя справжня мама вихвалялася перед
Дозвілля
— Я не забираю зайвого, Павлусь! Тільки половину паркету, половину дверей і розбиті розетки — нехай Ярина знає, що я чесна людина і вмію ділити нажите порівну!
— Я не забираю зайвого, Павлусь! Тільки половину паркету, половину дверей і розбиті розетки
Дозвілля
Наталя навіть не повернула голови, коли почула, як чоловік зачинив за собою вхідні двері й повільно пройшов до вітальні. Вона сиділа, загорнута в плед, наче в кокон, намагаючись відгородитися від усього світу і від людини, яка колись була її цілим всесвітом
Наталя навіть не повернула голови, коли почула, як чоловік зачинив за собою вхідні двері
Дозвілля
Людо, або ми ділимо все на трьох, або ти нам більше не сестра, — відрізав Тарас, грюкнувши папкою по столу. Ці слова брата стали початком кінця нашої родини, але я ще не знала, на що вони готові піти заради цього будинку
— Людо, або ми ділимо все на трьох, або ти нам більше не сестра,

You cannot copy content of this page