— Ти принесла в наш дім тільки сором, тож не смій навіть за стіл з нами сідати, — шипів свекор щоразу, коли бачив невістку. Він будував прірву для неї, але не помітив, як сам опинився на її краю, і з неї була лише одна дорога
— Ти принесла в наш дім тільки сором, тож не смій навіть за стіл
— Ти так хотів солідності та “чоловічих” жестів, Ярославе? Що ж, я дарую тобі свободу від мого гаманця — тепер розраховуйся за ілюзії своєї мами сам. Побачимо, на скільки вистачить вашого “статусу”, коли замість ключів від авто на столі опиниться рахунок, який вам нічим крити.
— Ти так хотів солідності та “чоловічих” жестів, Ярославе? Що ж, я дарую тобі
—Ти думав, Ярославе, що один вмієш наймати акторів? Поки твоя справжня мама вихвалялася перед “невісткою” твоїми таємними статками, Софія Кирилівна записувала кожне слово для мого адвоката.
—Ти думав, Ярославе, що один вмієш наймати акторів? Поки твоя справжня мама вихвалялася перед
— Я не забираю зайвого, Павлусь! Тільки половину паркету, половину дверей і розбиті розетки — нехай Ярина знає, що я чесна людина і вмію ділити нажите порівну!
— Я не забираю зайвого, Павлусь! Тільки половину паркету, половину дверей і розбиті розетки
Наталя навіть не повернула голови, коли почула, як чоловік зачинив за собою вхідні двері й повільно пройшов до вітальні. Вона сиділа, загорнута в плед, наче в кокон, намагаючись відгородитися від усього світу і від людини, яка колись була її цілим всесвітом
Наталя навіть не повернула голови, коли почула, як чоловік зачинив за собою вхідні двері
Людо, або ми ділимо все на трьох, або ти нам більше не сестра, — відрізав Тарас, грюкнувши папкою по столу. Ці слова брата стали початком кінця нашої родини, але я ще не знала, на що вони готові піти заради цього будинку
— Людо, або ми ділимо все на трьох, або ти нам більше не сестра,
Ми вас пустили в цю квартиру по доброті душі, а ви вирішили, що тепер тут господині? — вигукнув мій Руслан, коли терпець остаточно увірвався. Я дивилася на колишню подругу і не впізнавала в цій нахабній жінці ту, кому відкрила двері свого дому, ще не знаючи, яку ціну доведеться заплатити за власну м’якість
— Ми вас пустили в цю квартиру по доброті душі, а ви вирішили, що
— Досить, Ярославе! Можеш і далі розповідати родичам про свою “чоловічу відповідальність”, але не забудь згадати, що і квартира, і машина оформлені на мене, бо твої борги ледь не залишили нас без нічого.
— Досить, Ярославе! Можеш і далі розповідати родичам про свою “чоловічу відповідальність”, але не
— Я більше не буду квартиранткою у власному домі, Олеже! Або твоя мати прямо зараз знімає цей халат і їде до себе, або ти зустрічатимеш Новий рік наодинці зі своїми сімейними рецептами та іграшковими обіцянками.
 — Я більше не буду квартиранткою у власному домі, Олеже! Або твоя мати прямо
Я бачу, що ти не встигла приготувати вечерю, невістко — спокійно зауважила Маруся, заглядаючи на порожню плиту. Я вже приготувалася до довгої лекції про обов’язки дружини, проте її наступна дія була абсолютно непередбачуваною
— Я бачу, що ти не встигла приготувати вечерю, невістко — спокійно зауважила Маруся,

You cannot copy content of this page