Дозвілля
— Ну і куди їй тепер іти? На теплотрасу? Там морози, до вихідних обіцяють до -10°C!
— Ну і куди їй тепер іти? На теплотрасу? Там морози, до вихідних обіцяють
Дозвілля
— Ірино Василівно, давайте без театру, — сказала Поліна, намагаючись, щоб голос звучав спокійно, хоча всередині закипало глухе роздратування. — У вас пенсія вища за середню, плюс ветеранські надбавки, плюс субсидія, плюс Ігор. Ви чудово знаєте, що він переводить вам гроші кожного п’ятого числа. Стабільно.
— А масло ж тепер… Поліночко, ти бачила, почому воно? Золоте. Я вчора в
Дозвілля
Ти зобов’язана ділитися, бо ми — родина, а твій син може і потіснитися — вигукнув Анатолій, дивлячись мені прямо в очі. У той момент я зрозуміла, що рідні люди здатні зруйнувати моє життя швидше за будь-яких ворогів
— Ти зобов’язана ділитися, бо ми — родина, а твій син може і потіснитися
Дозвілля
— Ти що, збираєшся годувати мою маму вчорашнім борщем?! — обурився Олег так, ніби я збиралася подати на стіл щонайменше мухомори під соусом бешамель.
— Ти що, збираєшся годувати мою маму вчорашнім борщем?! — обурився Олег так, ніби
Дозвілля
— П’ятниця вечір, шкварчать котлети, а на порозі — «непрохане щастя». Коли свекруха вирішує прилаштувати сина-гульвісу за ваш рахунок, у хід ідуть і «серцеві напади», і звинувачення в жадібності. Але Тетяна Петрівна — бухгалтер зі стажем, і вона знає: у сімейному бюджеті на нахлібників місця немає.
— П’ятниця вечір, шкварчать котлети, а на порозі — «непрохане щастя». Коли свекруха вирішує
Дозвілля
— Яно, у Каті біда, вона переїжджає до нас із дітьми вже в понеділок — сказав чоловік, ставлячи мене перед фактом у моїй же вітальні. Я мовчки подивилася на ключі від дому, за які платила роками, і відчула, що зараз почнеться справжня битва за право бути господинею
— Яно, у Каті біда, вона переїжджає до нас із дітьми вже в понеділок
Дозвілля
— Назаре, не заважай нам спілкуватися з братом, іди краще попрацюй — кинув тато, зачиняючи двері перед моїм носом. Я звик бути зайвим, але саме моє коротке слово через десять років змусило батьків гірко пошкодувати про кожен такий момент
— Назаре, не заважай нам спілкуватися з братом, іди краще попрацюй — кинув тато,
Дозвілля
— Твоя земля — це просто бруд під нігтями, а мені потрібен чистий капітал — кинув син, коли до наших воріт під’їхали машини нових власників. За одну годину Ігор перетворив тридцять років моєї важкої праці на цифри у своєму банківському рахунку, залишивши нас із Мартою посеред порожнього двору
— Твоя земля — це просто бруд під нігтями, а мені потрібен чистий капітал
Дозвілля
— Мій дім — це моя фортеця, а не поле для твоїх маніпуляцій та материнської помсти. Якщо любов для тебе вимірюється моєю пропискою, то двері відчинені — йди до батьків!
— Мій дім — це моя фортеця, а не поле для твоїх маніпуляцій та
Дозвілля
Батьку, ваші гроші на рахунку все одно лежать без діла, а нам з Іриною нова машина потрібна вже зараз — заявив Дмитро, обводячи поглядом нашу скромну вітальню. Я зрозуміла, що цей вечір назавжди розділить нашу родину на до і після
— Батьку, ваші гроші на рахунку все одно лежать без діла, а нам з

You cannot copy content of this page