Преподобна Ксенія, світське ім’я Євсевія, була єдиною дочкою відомого римського сенатора. З юнацьких років вона линула до Бога. Щоб уникнути майбутнього шлюбу, таємно втекла з батьківського дому з двома служницями і відпливла на кораблі.
Зустрівшись з настоятелем обителі святого апостола Андрія, що знаходилася в місті Міласі, в Кесарії, вона попросила його прийняти її з супутницями. Змінивши своє ім’я, вона назвалася Ксенією. Тут вона купила землю і побудувала храм на честь святого Стефана і заснувала жіночий монастир.
Після цього єпископ Міласа Павло посвятив Ксенію в диякониси, як достойну цього звання за благочестиве життя.
Свята усім допомагала: для бідних була благодійницею, для засмучених – втіхою, для грішних – наставницею. Мала глибоке смирення, вважаючи себе найгіршою. В житті вона керувалася настановами палестинського подвижника преподобного Євфимія. Своїм життя вона навернула багато душ до спасіння.
Блаженне упокоєння святої під час молитви було ознаменоване явленням над монастирем знамення у вигляді золотого вінка з сяючим хрестом. Це знамення супроводжувало тіло святої, яке винесли в місто до народу, і не зникало аж до часу погребіння. Багато хворих, які торкалися до мощів святої, отримували зцілення.
Читайте також: Український вчений довів, що молитва змінює кров і дійсно лікує
