12 лютого християни відзначають Собор трьох великих отців церкви: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста.
У нашій Церкві вшановуємо окремо цих великих святителів. Це – святі з четвертого століття східного обряду, котрим й ми прославляємо Бога у наших богослужіннях.
Завдяки святому Іванові Золотоустому та святому Василію Великому до цього часу служимо святі Літургії, котрі вони уклали, щоб прославляти Господа. А сьогодні у наших богослужіннях ми прославляємо разом цих трьох праведних архієреїв святої Церкви.
Чому ще й разом?
А тому, як пише історія, що за часів імператора Олексія Комнена, у Царгороді постало питання, кого з цих трьох святих велетнів вважати більше святим. І питання вирішено так, що святі самі з’явилися Іванові, побожному єпископові міста Євхаїди та сказали, що вони в Бога одне, котрі з натхнення Святого Духа самі освячувалися та допомагали в освяченні іншим людям своїми побожними навчаннями. Тоді було введено свято для прославлення усіх трьох Святителів разом.
Церква у різних місцях богослужінь такими словами оспівує цих прегарних угодників Божих: “Василій – божественний розум, Григорій – божественний голос, Іван – прегарний світильник, три високі угодники й слуги Пресвятої Тройці”.
Вартує пригадати, що вони були добре виховані своїми батьками, зокрема богомільними матерями: Емілія, мати св. Василія; св. Нонна, мати св. Григорія та Антуса, мати св. Івана Золотоустого.
Святі походили із заможних родин, здобули добру освіту, про що дбали їхні батьки. Це були обдаровані юнаки, котрі мудро використовували час, котрих “пристрасть гнала до науки”, а сам св. Григорій коли згадує про Василія то пише, що вони знали дві дороги: першу – до церкви й святих її учителів, а другу – до світських шкіл.
Хоч батько святого Григорія був довший час поганином, а мати святого Івана Золотоустого залишилася передчасно вдовою, однак дітей вони виховували згідно з Божим законом і не зважали, що навкруги панує нехристиянське оточення.
Коли ми задумаємося над життям цих трьох святих, котрі мали добре забезпечення, походили з багатих родин, отримали високі науки, мали успіхи у своїй пізнішій праці, котрим світилися висока кар’єра у світі, – вони усім цим згордили.
Стали духовними людьми, проповідували слово Боже, віддавалися строгим постам, мешкали певний час у пустині, на самоті, одягалися в просту одежу, були гнані, але не відступили від Божої любові, не стидалися бути іншими людьми. Пам’ятали про слова Спасителя: “Кожен, хто визнає мене перед людьми і Син Чоловічий визнає такого перед ангелами Божими. Хто ж мене відречеться перед людьми, того і я відречуся перед ангелами Божими” (Лк 12,8-9).
Святі святителі: Василію Великий, Григорію Богослове та Іване Золотоустий, заступайтеся перед Богом за нас, нашу Церкву, наш народ і благословіть нас на праведне християнське життя.
Ігор Возьняк
Архиєпископ Львівський, УГКЦ
