fbpx
Події
З якого віку найкраще приводити дітей до храму

 

Мабуть, не раз кожен з нас ставав свідком того, як діти бігають і галасують у церкві. Воно нібито й нічого: це ж діти, тому багато хто й справді не зважає на їхню поведінку. Але є чимало і таких, які нервово оглядаються, мовляв, заберіть дитину і не заважайте іншим.

То як же бути в такій ситуації?

З якого віку приводити дитину до храму?

Про це газета “Експрес” розпитала отця Мар’яна Мельничука (РКЦ в Україні), отця Петра Балога, викладача Київської Трьохсвятительської духовної семінарії (УГКЦ), та отця Михаїла Сивака, проректора Православної богословської академії (УПЦ КП).

– Можна зрозуміти і батьків, які хочуть привчити дитину до побожного життя й ведуть до церкви, і парафіян, яким дитячі пустощі заважають зосередитися на молитві.

Чия тут правда?

о. Петро:

– Треба усвідомлювати, що літургія — це зібрання народу Божого, це “жива Церква”, у тому числі — з дітьми. “Не забороняйте дітям приходити до Мене”, – каже Христос. І дітвора була всюди зі своїми батьками: і під час Нагірної проповіді, і під час чудовного множення хлібів, і під час інших проповідей. І, певна річ, не завжди поводилась тихо. Але Христос все одно не зупинявся, проповідував, вважав це за щось природне і буденне.

о. Мар’ян:

– Папа Франциск на одній зі своїх проповідей у Римі сказав: “Діти є радістю для Церкви. Діти плачуть, бігають та метушаться. Однак мене найбільше вражає, коли я бачу, що дитина плаче в церкві і її виводять з храму. У сльозах дитини – голос Бога. Не можна дітей виводити з церкви тоді, коли вони плачуть”.

– З якого ж віку варто приводити дітей до церкви?

о. Михаїл:

– Для того щоб змалечку виховувати дитину в богочестивому дусі, щоб вона мала імунітет до гріха, щоб у майбутньому обирала шлях добра, її від народження потрібно привчати до храму Божого, до молитви і до побожного життя.

о. Петро:

– Справді, дитину можна приводити до храму змалечку. Не залишати ж її вдома, коли треба йти в неділю чи на свято до храму. А деколи й немає з ким залишити. Так відмалку дитина привчається і звикає до Божого дому. — Але для багатьох дітей вислухати довге богослужіння – справжнє випробовування!

о. Михаїл:

– Тому привчати дитину до духовного життя не потрібно силоміць, а прихід до церкви не має бути карою для дитини. Навпаки, до цього потрібно заохочувати. Якщо дитина маленька, а Служба Божа тривала, то спершу можна іти навіть не на всю службу. У Православній Церкві є практика причащати немовлят та дітей до семи років без сповіді. Дитині можна казати: “Якщо будеш чемна, підемо до церкви”. І дитя буде сприймати це як якусь нагороду.

Можна разом з нею поставити свічку, поцілувати ікону, розповісти щось про життя святих. Основне завдання батьків – дитину зацікавити. Так малеча і призвичається до служби Божої. о. Петро: – Тільки не потрібно вживати різних виховних заходів, як це можна зробити вдома чи надворі. Виховувати дитину потрібно вдома, а на службі її треба приймати такою, якою вона є.

о. Мар’ян:

– До речі, у багатьох храмах є так звані дитячі служби, які значно коротші за звичайні. Діти там можуть бігати, не сидіти на місці, священник виголошує проповідь зрозумілою їм мовою та активно з ними спілкується. Так діти привчаються до церковного життя та починають краще розуміти Бога. Але важливо, щоби саме в сім’ї дитина набула першого досвіду спілкування з Богом.

Батьки повинні ще вдома прищепити дітям повагу до Всевишнього: розповісти про Його велич, всемогутність, а також те, що Він безмежно нас усіх любить. Це велика прикрість, коли батьки хочуть привести дитину до церкви і лише там показати їй Бога, про якого дитя ще жодного разу не чуло. Тому й не дивно, що дитина поводитиметься неслухняно. Вона не до кінця розумітиме, для чого її туди привели і що від неї хочуть.

Читайте також:ЯК ПРАВИЛЬНО НОСИТИ ХРЕСТИК ТА ЯКЕ ЙОГО ЗНАЧЕННЯ

Related Post

facebook