fbpx

З роки після зaгuбeлі лідера гурту “Скрябін”: друзі розповіли про Кузьму, якого ми не знали

Друзі Кузьми розповідають про нього речі, яких не знає більшість українців. Навіть за 3 роки після зaгuбeлі лідера гурту “Скрябін” Андрія Кузьменка, його колеги та друзі не можуть повірити в те, що його з нами більше нема. Вони розповіли цікаві історії про музиканта, пише Радіо Максимум.

Роман Давидов. Програмний директор радіостанції “Країна ФМ”, друг Андрія Кузьменка Коли знаєш багато жартів, сиплеш анекдотами і т.д., то сам ти не дуже часто смієшся з інших жартів. Ти оцінив типу, але не угораєш, бо з’їв цього всього багато за життя. Так от, у Кузьми такого моменту не було. Він постійно з чийогось чужого анекдоту, жарту, репліки слухачів, глядачів угорав як дитина на 100%. Просто не міг зупинитися з одного жарту і робив це дійсно непідробно.

Якось вмикаючись в прямий ефір з міста Амстердам, де він там кілька днів перебував, чуємо якийсь фон великий – так начебто у відрі розмовляємо. Питаємо: Андрюха, ти де? Відповідає: “Вибачте, що як в спортзалі розмовляю. Я просто тут в клозеті і розумію, що ефір і треба нормально спілкуватися, але гриби голландські вчора не той ефект на мене справили, який потрібно, і я вже годину не можу звідси вийти. Тому буду з вами в ефірі на унітазі. Але чуваки, не смішіть мене, бо слухатимете усі звуки, що зазвичай в цьому місці ми видаємо”.

А у вересні 2009-го року: “А давайте за прізвище вважати те, що у нас в трусєлях? І так його й називати: Кузьма і його Скрябін, Джо і його Кокер і так далі”. Потім фантазія слухачів своє зробила.

Читайте також: 19-річний вуличний музикант так виконав Скрябіна, що зал вибухнув: судді та глядачі плакали (відео)

Віталій Калініченко. Фротмен гурту “Веремій”, друг і шанувальник Кузьми. Я з дитинства фанатів від творчості Скрябіна. І по факту – виростав на цьому музлі. І навіть наважився кілька разів виконувати його треки на якихось перших виступах. Потім в мене виникла думка записати своє бачення однієї старої пісні Кузьми – “Най буде дощ”. Само собою, що там нафігачили купу гітар, скрипки, флейти, ще і бандуру додали. Вийшло смачно.

І от я мав одну якось ділову зустріч на Печерській. Завалює Кузьма, сідає за столиком поруч. Я вже не пам’ятаю, як точно підсів до нього, і що точно казав, але думаю, що то було щось дрижачим тоном а-ля “Ми тут записали пісню і хочу дати оцінити”. Після того як я протягнув плеєр йому – в мене все тiло оніміло і я відчув холодний піт. Він з серйозним виразом обличчя включив трек.

Кілька секунд акустичного вступу і я побачив як на його обличчі з’явилась посмішка. Він засвітився і сказав – “Чуваки – так це ж дуже круто”. Мабуть, то був один з найщасливіших днів мого життя.

Андрій Великий. Ведучий “Львівської хвилі”, друг Кузьми. Одного разу, коли я був в ефірі, я обмовився, що хотів би випити кави з якимись солодощами. Минає хвилин 40, охорона приходить і каже, що до мене прийшов чувак, схожий на Кузьму. Потім я виходжу, а в холі стоїть Скрябін з кавою! Треба розуміти, яка це була людина.

Закарбувався в пам’ять день, коли він відвідав військовий госпіталь. В Україні вiйна вже тривала. Скрябін пішов у палату до хлопців, які вже будуть, на жаль, калiками до кінця життя. Хтось ноги не мав, хтось руки. Розуміючи, що нічим вже не зарадити, він просто піднімав їм якось настрій.

Розказував про себе бувальщини різні і помітив, що там в кутку хлопець, який сміється, але якось не так. Кузьма підійшов до хлопця і запитав, що той хоче. Думав, що хлопчина попросить привезти йому пoвiю. Але він хотів просто помитися. Андрій взяв його на руки і заніс в машину та повіз до себе додому.

Він його залишив на три дні в своєму особняку в Києві. Потім вiйськового треба було повезти назад, бо мали місце постійні медикаментозні моменти. Такі речі про Кузьму мало хто знав, бо він про це забороняв говорити. Вже коли в мене був останній ефір з ним, за місяць чи півтора до його зaгuбелі, я просто змусив про це все розповідати для того, щоб він став прикладом для багатьох.

You cannot copy content of this page